1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. Митрополит Лука (Коваленко) поспілкувався про ЄПЦ з єпископом Сербської Православної Церкви

Митрополит Лука (Коваленко) поспілкувався про ЄПЦ з єпископом Сербської Православної Церкви

13 червня 2018 року під час паломництва до Сербії митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко) зустрівся у монастирі Ковіль з відомим богословом, учасником Критського Собору, Преосвященнішим Іринеєм, єпископом Бачским (Сербська Православна Церква). Бесіду двох ієрархів опублікував сайт Запорізької єпархії УПЦ.

МИТРОПОЛИТ ЛУКА. Дорогий владика, сердечно дякую за зустріч та можливість задати Вам ряд питань, котрі турбують нашу паству, особливо з урахуванням ймовірності визнання українського розколу.

МИТРОПОЛИТ ІРИНЕЙ. Завжди, коли є розкол, – ситуація достойна жалю. Як можна поза всяким порядком, без сліду будь-якого покаяння розкольників (розкол – це не жарт; розкол не кращий за єресь, бо там результат той же – бути поза спілкуванням з Церквою, тільки різниця у причині – там різниця вчення, а тут не шанування порядку, якісь особисті експерименти тощо). Святий Іоанн Златоуст правий, коли каже, що «навіть мученицька кров не може омити гріх розколу». Розкол – це дуже серйозна хвороба. Очільники розколів знаходять різні приводи та причини: «це мені не подобається, тим я не задоволений», при цьому ставлять себе вищими за Церкву. Якщо він буде жертвою несправедливості – нехай дочекається Суду Божого: там врешті стане все на свої місця перед очима Божими. Християнин завжди має лишатись у Церкві.

МИТРОПОЛИТ ЛУКА. Чи має право Патріарх Варфоломій надавати автокефалію одноосібно території, котра вже кілька століть не під юрисдикцією Константинопольського Патріархату?

МИТРОПОЛИТ ІРИНЕЙ. У процедурі рішення цього питання ми наполягаємо і будемо наполягати на раніше ухвалених рішеннях, як Патріархом Варфоломієм, так і всіма Помісними Церквами. Схизматики на чолі з Денисенком самі себе проголосили автокефальними. Тому немає спілкування з ними. Нехай повернуться туди, звідки відпали, а потім висувають свої вимоги. І це була б користь для життя Церкви. Думаю, що більшість архієреїв не були б проти якоїсь нової автокефалії. Але якщо це – плід політичних, націоналістичних і різних там мирських чинників, то ми на це піти не можемо, оскільки автокефалія – не питання політики, як сьогодні думають. Не лише Порошенко, всі ці політики, вони так думають, треба все використовувати для своєї політики, котра завжди приносить чималий дохід у їхню кишеню.

Але якби Денисенко щиро розкаявся, хоча він, можливо, до кінця земного життя поступово і приходить до цього, що засвідчив лист до Архієрейського Собору РПЦ. У такому разі, можна сказати: через покаяння будеш монахом у якомусь монастирі, або можна, не знаю навіть по якій ікономії визнати його архієрейський сан. А це була б дуже виключна ікономія для нього. А він ще претендує на керування створеною структурою. Не можна без будь-якої процедури покаяння сказати йому «ми тепер тебе вважаємо не тільки не поза Церквою, а й проголошуємо навіть автокефальним і першим серед своїх». Такого не може бути.

Щодо канонічного ладу нашої Церкви, то в нас немає «папізму». В нас є поняття першості по честі, переваги і т. д., але це міркування завжди не абсолютне, а тільки усередині Собору. Наприклад, я не можу бути сам для себе першим, оскільки сьогодні нас тут сидить четверо – хтось має бути перший, щоб скоординувати нас. Але він не вищий за решту. Це наша система соборності. Звісно, Константинополь інколи порушував цей принцип, наприклад, у 20-ті роки в СРСР, коли були жахливі гоніння, святий сповідник Патріарх Тихон ув’язнений, їхні представники допомагали розкольникам того часу, живоцерковцям, обновлінцям, сумнівним, навіть не православним течіям. Але сьогодні, якщо є проблеми у Помісних Церквах, Константинополь призваний бути символом єдності, координатором, головна мета котрого – не влада, а служіння єдності Церкви. І це жертовне служіння, якщо правильно розуміти. У цьому плані корисно нам звертатись за допомогою, за підтримкою один до одного. Саме через цю роль, високу відповідальність, ми завжди співпрацювали, шукали підтримки, думки, інколи поради, як у Константинопольського Патріарха, так і в решти Помісних Церков. Оскільки вирішувати таке питання в одній Помісній Церкві, не питаючи саму Церкву, без прохання цієї Помісної Церкви – неможливо.

Я чув теорію, що нібито Київська митрополія ніколи не передавалась під Московську юрисдикцію, що вона нібито досі поза цим. Але чому про це не говорили 50 років тому?

МИТРОПОЛИТ ЛУКА. Посилаються на документ 17 століття, але його ніхто не бачив, його просять показати, але чогось не показують. Тому чи був він взагалі і чи є зараз у наявності – це велике питання. Що Ви думаєте з цього приводу?

МИТРОПОЛИТ ІРИНЕЙ. Знаєте, що ще важливо. Це те, що у більш ранній час поняття автокефалії не було як сьогодні, і поминали тоді Вселенського Патріарха, але це не означало, що він має якусь владу над ними. Там, де архієреї самі собі обирають першого Предстоятеля, над ними немає Константинопольської влади. У канонах також можемо знайти такий вислів: якщо щось триває понад 30 років, навіть якщо і був колись якийсь документ цього часу, то за цей час він вже не має жодної ваги, а за більш ніж триста років втрачає свій сенс. Наприклад, у нас не такий давній документ – Томос Константинопольський 1922 р., де Константинополь визнає Патріаршу гідність нашої Церкви, перераховує її єпархії і каже, які єпархії сама Матір-Церква надає Сербській Церкві, у тому числі і сьогоднішню так звану Македонську церкву. Там вся нинішня територія Сербської Церкви нам передана офіційно.

Які історичні часи були на Україні – натиск поляків та решти, уніатів, католиків і т. д. Єдність з Москвою була сенсом захисту Православ’я. Вони не розуміють, що, коли єпископ Ісидор повернувся з Флоренції, його викинули з храму віряни, бо він підписав Брест-Литовську унію. Після чого певний час навіть не було православних архієреїв у великій частині України. Особливо на південно-заході – там були братства мирян, котрі зберегли свою православну віру.

Вирішувати питання, звісно, треба соборно, у тому числі і проблеми розколу – це найкращий метод. Константинополь тут має свою особливу відповідальність як перша кафедра Православної Церкви, але жодної над-юридикційної, над-автокефальної влади у нього немає. Тільки в угоді з Помісною Церквою-Матір’ю, на підставі Її прохання, або навіть пропонуючи свої добрі послуги, але завжди разом, без одноосібних рішень.

Найкраще – це Собор. Так було і з автокефалією, з Патріаршеством Московським – Собор Східних Патріархів, або, коли вирішували проблему розколу в Болгарії – знов Собор. На цьому Соборі Предстоятель Константинопольський, звісно, як перший. Але він ніколи не вирішував нічого сам – завжди у Соборі, разом з братами-Предстоятелями. Необхідно все, що можна, робити для зцілення розколу, на канонічних підставах, але у жодному разі це питання не може вирішувати Константинополь сам у розмові з розкольниками, або з ким завгодно, не враховуючи думку представників канонічної Церкви. Цього не можна робити, бо це перекреслює наш принцип Соборності, і це ознака «папізму». Сподіваюсь, що це робиться не усвідомлено, однак у результаті цього цілком реальна загроза нависає над нами.

МИТРОПОЛИТ ЛУКА. Люди переживають, як у такій ситуації ставитись до Патріарха Варфоломія?

МИТРОПОЛИТ ІРИНЕЙ. Я думаю, що Бог допоможе і просвітить усіх нас, щоб не відбулось такого одноосібного рішення по автокефалії, бо у цьому разі буде новий розкол. Гірший за всі розколи. І цього разу, до нашого сорому, у нас на Сході, а не між Сходом і Заходом. Важко потім буде це розділення залікувати. Багато Церков Православних мовчать поки що про це, але я думаю, що без позиції всіх Помісних Церков він не піде на одноосібне рішення. Наш Патріарх Іриней заявив однозначно, що це – розкол. За що у вас його віднесли до «ворогів України». Однак, офіційний лист від Константинополя по нашому баченню процесу в Україні ми поки що не отримували. Кожна Церква повідомить офіційно свою позицію.

Всі Церкви повинні чудово розуміти, що подібне може статися і в їхньому домі. Немає жодної Церкви, яка б була наділена імунітетом, здатним не допустити розколу. Так, наприклад, у Греції вже є церковні розділення через календар. У кожного може відбутись розкол, а де ні, там сам сатана, нехай вразить його Чесний Хрест, постарається все зробити, щоб це відбулось.

МИТРОПОЛИТ ЛУКА. Владико, а що Ви думаєте про внесення Патріарха Іринея на сайт «Миротворець»?

МИТРОПОЛИТ ІРИНЕЙ. Я вже бачив це. Розумієте, я знаю нашого Патріарха вже півстоліття, я був ще у гімназії, хлопчиком, він був молодим ієромонахом, коли ми познайомились; якщо є хтось, хто щиро любить всіх, не розділяючи на українців, росіян, решту, то це він, так як він у кожному бачить образ Божий. Я думаю, що ці розділення, і зокрема ця ворожнеча, нав’язується на підставі якогось плану, ворогами і Православ’я, і Русі, і сербів, і греків – всіх нас. І наш Патріарх нічого більше не сказав. Він не втручався у державні питання Росії та України, він просто сказав, що всі, хто підтримує розкол, є ворогами Православної Церкви. Знаєте, якщо людина здатна на 88 році свого життя так думати, так висловлюватись без жодної підготовки, значить, що в нього, Слава Богу, голова працює, і його думка справжня, церковна, богословська, православна.

МИТРОПОЛИТ ЛУКА. Владико, цікаво було б дізнатись Вашу думку про отця Гавриїла Костельника.

МИТРОПОЛИТ ІРИНЕЙ. Знаєте, отець Гавриїл Костельник народився тут, у Сербії, тоді ще – Югославії, почав цікавитись Православ’ям вже у зрілому віці. І те, що деякі говорять, що він підтримував якісь плани Сталіна, – це безглузда історія. Для уніатів канонізація Костельника, звісно, важливе питання, тому що, якщо він буде святим Православної Церкви, то це буде наша відповідь на їхню канонізацію Іосафата (Кунцевича).

МИТРОПОЛИТ ЛУКА. Щиро дякую, дорогий владико, за братську бесіду, прошу Ваших молитов за нашу Українську Православну Церкву і вірних Її чад на чолі з Предстоятелем – Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм, нашу Батьківщину та український народ.

Прес-служба Запорізької єпархії УПЦ

Фото та відео: священноінок Іліодор (Кугатов)

Попередній запис
Єпископ Сербської Церкви Іриней: Одностороннє рішення по автокефалії є неприпустимим
Наступний запис
Митрополит Митрофан (Юрчук): У нашій Церкві є протилежні думки щодо автокефалії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее