Старців зараз дуже мало, але тому, хто бажає знайти духівника варто не впадати у відчай в пошуку і гаряче молитися Богу, зазначив керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) в ефірі програми «Церква і суспільство».

«Кожен з нас повинен молитися Богу, щоб Господь послав духівника. але якщо його немає, потрібно жити тим життям, яке нам Господь посилає. Потрібно сповідатися, причащатися і молитися, просити Господа. І, можливо, колись Господь, якщо побачить таку нашу необхідність, направить, надішле. І, можливо, навіть в тому священику, якого ми давно знаємо, ми побачимо нашого духівника», – розповів владика Антоній.

За його словами, духівництво в широкому сенсі слова означає практику духовної підтримки, яку надають пастирі Церкви своїй пастві.

«Очевидно, що в Церкві є ті члени, які мають більш глибокий досвід церковного життя, і цим досвідом вони можуть поділитися», – додав ієрарх.

Найбільш досвідченими в духовному житті є старці, однак знайти їх непросто – таких людей зараз дуже мало, пояснив керуючий справами УПЦ слова святителя Ігнатія Брянчанинова про труднощі пошуку духівника.

«Тільки старець може зважити душу людську і сказати волю Божу щодо цієї людини. Це дійсно дуже високий рівень духовної досконалості і потрібні особливі обдарування людини, яка носить це велике ім’я – старець. І тому не дивно, що в 19-му столітті святий Ігнатій писав, що складно знайти саме таку людину», – зазначив митрополит Антоній.

На його думку, таких людей завжди було дуже мало і дуже важко знайти саме старця, який знає волю Божу щодо нас конкретно. Але це не означає, що таких дарувань не існує, сказав владика Антоній. Він пояснив також, що поняття старчества пов’язано не з віком людини, а з його духовним досвідом, розважливістю та особливими дарами від Бога.

При цьому керуючий справами УПЦ нагадав, що спасає тільки Бог, і попередив про небезпеку, яка підстерігає людину на шляху пошуку духовного наставника – «младостарчества», коли духовно недосвідчена людина впадає в спокусу і починає ламати долі людей, що довірилися йому. Такий псевдодуховник може благословити на чернецтво християнина, який до цього не має бажання, обмежити людини в можливості вдатися до медичної допомоги, зламати сім’ю, благословити на шлюб або інше доленосне рішення неготової до цього людини, застеріг митрополит Антоній.

Саме через таку небезпеку в 1998 році Священний Синод Української Православної Церкви заборонив священнослужителям давати імперативні благословення. Якщо людина не живе в монастирі, вона не може ставити в основу свого життя ідеал чернечого життя – повний послух і підпорядкування духівнику, попередив архієрей.