Після допису, який підняв чималий галас в кулуарах Черкаської єпархії, ми отримали декілька листів від читачів нашого каналу. В одному з них були слова подяки за те, що ми порушили це питання і заступилися за протоієрея Миколая Машка (хоча ми за нього не заступалися, а просто розповіли про те, що отримали на поштову скриньку), а ось в другому листі нам надіслали ось такі фотографії. Судячи з усього, це проект звернення Іоанна Яременка до Епіфанія. І як Ви вже розумієте, в цьому зверненні інформація дуже відрізняється від того, що нам надсилали декілька днів тому назад.
Ми неодноразово наголошували, що Churcher завжди дотримується об’єктивності, тому нам зовсім не соромно відразу після минулого допису оприлюднити цей, який додає іншу точку зору на цю проблему. Пам’ятайте, що Churcher – це не лише адміністрація каналу, Churcher – це насамперед наші читачі.
Щодо самого звернення – воно дійсно кидає світло на ситуацію, але водночас і породжує закономірне запитання: чим викликане це довготерпіння митрополита Іоанна? Якщо вірою в людей і надією на те, що Машко виправиться, то 14 років – це якось задовго для цього «виправлення», і митрополит як керівник напевно мав би ухвалювати це рішення трішки раніше. Так би і збитків було б менше, і виправдовуватися перед предстоятелем не було б потреби.
Ми зараз нічого не стверджуємо, але кілька рішень Яременка, які он сам описав у зверненні до Епіфанія, викликають питання:
«У 2012 році прот. Миколай Машко призначається на посаду настоятеля Свято-Миколаївської парафії м. Черкаси з обов’язками вести оздоблювальні роботи, в результаті було взято багато боргів під ці роботи, з якими прийшлось розраховуватися за рахунок Свято-Троїцького кафедрального собору м. Черкаси. Зокрема, були направлені наступні суми коштів: 2013 рік – 72 000 грн.; 2014 рік – 199 406 грн.; 2015 рік – 135 370 грн.; 2016 рік – 36 000 грн.; 2017 рік – 73 140 грн.; 2018 рік – 55 263 грн., також зібрані були кошти на єпархіальних зборах від духовенства для закупівлі вікон; дерево для підлоги благодійно надав меценат Мовчан Володимир Петрович.
До мене були численні звернення бізнесменів м. Черкаси про своєрідний «фінансовий рекет» прот. Миколая Машка.
Мною особисто він був спійманий на спробі обманути мене на величезну суму грошей під час проведення кровельних робіт (збільшення вартості робіт майже в 2 рази про, що мені розповів бригадир, який відмовився діяти по цій оборудці), в результаті цього він був знятий з посади настоятеля у 2012 році та призначений на посаду 2-го священика даної парафії».
Тобто він спокійно собі крав гроші, намагався обманути свого архієрея, а цей архієрей, замість того, щоб відсторонити його від служіння і таки порушити питання заборони, просто «понижує його в посаді» – і це враховуючи, що до 2012 року Машко вже встиг декілька разів себе «проявити». Після цього «пониження» Миколай Машко спокійно продовжував красти аж до 2018 року, і тільки 19 березня 2018 року митрополит Іоанн відсторонив його від служіння на півроку.
Ми вибачаємося, але що заважало митрополитові Іоанну заборонити цього протоієрея раніше? Жалість? Або все ж таки особиста зацікавленість в усіх справах, від яких Яременко зараз відхрестився в своєму зверненні до Епіфанія? Питання риторичне, але насправді цікаво. 14 років під носом мати злодія, і після кожного злочину просто погрожувати пальцем.
