Тема, котра тривожить нині багатьох, – ситуація з розкольниками та як рішення в Аммані стосується цієї ситуації. Але треба чітко розуміти, що значення даного рішення є набагато ширшим, і тема з розколом лише окремий випадок.
У тексті сказано:
«Питання всеправославного значення… мають бути остаточно оформлені у дусі всеправославного діалогу та єдності, а також всеправославного консенсусу».
Що це означає? Це відкинення тієї самої концепції «перший без рівних» – це утвердження соборного устрою Церкви, декларація повернення до соборності та відкинення папських зазіхань з боку представників Константинопольського Патріархату – ось головне досягнення цієї зустрічі!
Тобто це декларація неприйняття папських зазіхань глави Константинопольського Патріархату, відмова від того, що хтось стоїть над Церквою і одноосібно може нав’язувати Церкві свою волю, це декларація того, що Константинопольський Патріарх всього лише має першість по честі, але не першість по владі.
І Патріарх Варфоломій цілком чітко це усвідомлює: він ще напередодні зрозумів, заради чого це все збирається і тому написав такий істеричний лист Єрусалимському Патріарху – адже це набагато більше, ніж просто вирішення української проблеми, – це скинення усіх папістських наростів, котрі створили та утвердили у Константинопольському Патріархаті як певні норми церковного життя. І це головна сутність зустрічі в Аммані.