Філарет заявив про готовність перейти в УПЦ, якщо РПЦ дасть їй автокефалію зі статусом патріархату.
Цілком очікуваний сигнал від Денисенко.
По-перше, позиції його структури не настільки міцні, як він каже. І щоб «УПЦ КП» не була “добита”, “патріарху” потрібна кардинальна зміна ситуації в релігійній сфері України.
По-друге, Філарет сподівається, що дана пропозиція може бути цікаво певним колам в РПЦ. Адже таким чином нібито знімається багато головного болю для Москви – знешкоджується загроза розростання протистояння на рівні світового Православ’я, приймається більш-менш адекватне рішення проблеми розколу в Україні, створюються умови для маргіналізації і навіть зникнення “константинопольського проекту” в згаданій країні тощо.
По-третє, Денисенко співвідносить свій сигнал з тими планами і пропозиціями, котрі раніше створювались на рівні ряду Помісних Церков для вирішення “українського питання”. Зокрема, передбачалося, що РПЦ слід дати автокефалію УПЦ, з якої потім повинна “об’єднатися” ПЦУ “.
Як би там не було, але цей сигнал уже давно втратив свою актуальність. Сценарій надання автокефалії (при тому, що він загрожує величезними небезпеками для внутрішньої єдності як РПЦ, так і УПЦ) ще міг теоретично бути розглянутий до втручання Фанару в церковні справи України. Тепер же його втілення в життя буде не просто контрпродуктивним, але навіть згубним для РПЦ. В першу чергу тому, що проти нього налаштована більшість віруючих всередині УПЦ, а також тому, що Фанар не визнає таку автокефалію і ситуація тільки погіршиться.