Парафіяни Свято-Троїцького храму УПЦ села Шпиколоси Сокальського району Львівської області вже близько півроку не можуть спокійно молитися у своїй церкві, в якій зареєструвався і увійшов з позачерговими службами Київський «патріархат». 21 жовтня 2018 року церква була остаточно закрита. Про це повідомляє Спілка православних журналістів.

Віруючі УПЦ звертаються до влади і правоохоронців з проханням вплинути на тих, хто поширює брехню про їхню громаду, тероризує вірян і не дає спокійно здійснювати богослужіння.

За словами вірян громади УПЦ, конфлікт почав один із чиновників Сокальської РДА, уродженець їхнього села Микола Поліщук, який підгадав початок атаки на момент зміни настоятеля в Шпиколосах. Попередній батюшка, прослужив у селі 28 років, пішов на пенсію, і сюди призначили нового священика.

Під час підготовки захоплення в Шпиколосах він збирав підписи «про перехід». Однак, як кажуть мешканці села, у вирішальний момент атаки на храм навіть ті, хто підписався «за українську церкву», перейшли на бік громади канонічної Церкви – просто тому, що ідею переходу в УПЦ КП просували люди, які абсолютно дискредитували себе в очах селян.

На сьогодні 80 % вірян залишаються на боці громади УПЦ, 20 % пішли в нову громаду. Незважаючи на нечисленність зареєстрованих в березні 2018 року парафії УПЦ КП, господарі храму все ж погодилися на те, щоб служити по черзі. Однак «знайомство» з непроханими гостями почалося ще задовго до їх реєстрації, 17 січня, коли ініціатор конфлікту, службовець Микола Поліщук заявився до касира громади УПЦ і зажадав ключі від храму.

17 березня 2018 року до церкви нагрянула мало не вся Львівська єпархія УПЦ КП. Сюди прибуло підкріплення у вигляді камуфльованих незнайомців, які представилися учасниками АТО. Гості неодноразово згодом навідувалися до храму, тероризуючи вірян, проте посвідчення про свій статус ніхто так і не показав. Паралельно громаду УПЦ активно цькували в соцмережах, публікуючи списки тих, хто не погодився на «перехід». До «сепаратистів» войовничі активісти зарахували і двох справжніх учасників антитерористичної операції.

«Наша громада ніколи не ділила людей на чужих і своїх. Ми підтримували сім’ю священика УПЦ КП, коли з його дитиною була біда, ми збирали і передавали допомогу військовослужбовцям, чесно молилися за всіх. А потім ці люди опинилися серед тих, хто нас атакує», – кажуть парфіяни УПЦ.

Горезвісні почергові богослужіння не принесли громаді спокою. 21 вересня 2018 року «священик» Київського «патріархату» Павло Черняк виганяв з храму парафіянок УПЦ, які чекали свого часу початку служби. На храмі тричі різали замки, з 21 жовтня його і зовсім закрили. На Покрову громада УПЦ молилася вже на території храму, не маючи можливості потрапити в приміщення.

Парафіяни УПЦ села Шпиколоси звертаються до тих, хто може припинити терор проти їх громади, з проханням вплинути на некерованих ініціаторів захоплення. Люди апелюють до того, що, заявивши про створення Єдиної Церкви в Україні, влада і Константинопольський Патріархат гарантували спокій і мир, як умови об’єднання.

Із боку активістів цього, на жаль, поки не видно: вони самі публікують відео та фото нападів і зрізання замків за участі націоналістичних організацій, а також влаштовують цькування мешканців. В окрузі в основному діють громади Київського «патріархату», тут ніколи не домішували політику до проповідей, тому без активного втручання з боку чиновників конфлікту в такій формі просто не могло б бути. У Шпиколосах кажуть, що всю смуту в селі підняли буквально кілька людей, що використали церковну ситуацію, аби отримати доступ до храму.