У заяві Синоду РПЦ міститься посилання на канони, за якими Патріарх Варфоломій не міг звершувати апеляційний суд над Філаретом. Однак важливо, що самого суду, очевидно, ніхто не проводив. Про це написав у Facebook священик РПЦ Костянтин Маркович. «Апеляційний суд – це суд у повному значенні слова, з участю представників усіх конфліктуючих сторін, а не та «фільчина грамота», що ми бачили», – зазначив представник РПЦ.

Зі слів отця Костянтина, є маса прикладів в історії давньої Церкви, коли несправедливо репресовані люди звертались з апеляцією в Рим до папи. Папи збирали свої синоди й виправдовували їх. Тобто є маса прецедентів, котрі кажуть, що такий звичай (usus) був.

«І нібито як якщо Рим відпав від спілкування, то ця прерогатива має перейти Константинопольському Патріарху, котрий тепер є першим. Насправді це історичне схиблення. Римські папи приймали апеляції, бо в той час була така екклезіологічна установка, що папа – спадкоємець служіння апостола Петра, йому Господь вручив особливе служіння – cura ecclesiae. Співспадкоємцями «Петрова служіння» є Олександрійський та Антіохійський Патріархи, оскільки їхні кафедри теж пов’язані з Петром, однак кафедра Константинополя – не апостольська, це пізніша легенда щодо апостола Андрія, яка з’явилась не раніше 9-10 ст. До того мови про це ніколи не було. Тому cura ecclesiae, як особливе благодатне служіння, харизма, належить Олександрійському та Антіохійському Патріархам, однак не Константинопольському. На підставі цього, саме ці Патріархи і мають виступати арбітрами у конфліктах між юрисдикціями», – пояснює Костянтин Маркович.