Управління Українською Православною Церквою, її судочинство, розвиток її структури та обрання Предстоятеля УПЦ – це прерогатива тільки єпископату УПЦ. Про це повідомляє офіційний сайт Української Православної Церкви, посилаючись на офіційного речника УПЦ – єпископа Ірпінського Климента.
Зокрема владика Климент наголосив на тому, що про церковний устрій доцільно говорити мовою документів. «Зокрема пристрій і керівництво нашої Церкви визначається її Статутом. Це документ, який одноголосно прийнятий українськими єпископами, офіційно схвалений Українською державою. Перший пункт говорить, що Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої. Згідно з цим же Статутом, відносини з Московським Патріархатом визначаються наступним чином: Українська Православна Церква з’єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву. Як Ви бачите, мова тут не йде про управління. Управління Українською Православною Церквою, її судочинство, розвиток її структури і чи не найголовніше – обрання Предстоятеля УПЦ – це прерогатива тільки єпископату УПЦ», – розповів єпископ Климент.
Також єпископ Климент зауважив, що: “…жодна з існуючих в Православ’ї автономних церков не наділена такими повноваженнями, як УПЦ. Більше того, наша Церква у своєму управлінні формально сьогодні є більш незалежною від зовнішніх впливів, ніж деякі автокефальні церкви, наприклад, Елладська, Кіпрська або Православна Церква Чеських Земель і Словаччини. Ще один яскравий приклад – Єрусалимська Православна Церква – Церква, заснована ще в Апостольські часи. Переважна більшість її пастви складають палестинські православні араби. Проте всі єпископи цієї Церкви є етнічними греками. У араба практично немає шансів не те, щоб обратися Єрусалимським Патріархом, але і навіть стати єпископом.
Та ж ситуація з Олександрійським і Антіохійським Патріархатами. Тому, УПЦ сьогодні може бути прикладом для інших церков, маючи широкий спектр можливостей для здійснення своєї церковної діяльності серед народу своєї країни. Вже нині покійний Блаженніший Митрополит Володимир, якого навряд чи хтось може звинуватити в непатріотизмі або ангажованості, до останнього відкидав необхідність перегляду канонічного устрою УПЦ і підкреслював, що її сучасний статус є оптимальним – він служить запорукою збереження її внутрішньої єдності та фундаментом для відновлення єдності Українського Православ’я. Правдивість його слів довела історія – УПЦ завжди залишалася найбільшою українською релігійною організацією, яка має можливість представити українське Православ’я не лише в усіх без винятку регіонах України, але і серед світового Православ’я».
Варто зазначити, що в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю, митрополит РПЦ Іларіон (Алфєєв) завірив журналістів в тому, що між УПЦ та Церквою, яку він представляє, є лише молитовний зв’язок. «Наш Патріарх не затверджує кандидатури єпископів, не втручається у внутрішнє життя Української Православної Церкви. Вона володіє всіма правами самокерованої Церкви», – зазначив митрополит.
