Як “філаретівці” в 1992-му році чинили беззаконня у Рівному (ДОКУМЕНТ)

Ще одне підтвердження того, як розбійницьким чином представники розкольницького «Київського патріархату» створювали свою релігійну організацію. Правлячий єпископ Рівненської єпархії владика Іриней (Середній) у 1992 році звертається до депутатів Верховної Ради з проханням вжити усіх можливих засобів задля стабілізації ситуації в регіоні та описує звірства розкольників.

До подій у Рівному

До Верховної Ради України

Звернення

Вельмишановні депутати, дорогі брати і сестри!

Доводжу до Вашого відома, що 15 липня 1992 року прихильниками УПЦ КП по-розбійницьки захоплено Свято-Воскресенський собор та будинок Рівненського єпархіального управління Української Православної Церкви.

Замість того, щоб покарати порушників закону України і виправдати потерпілих – віруючих УПЦ, продовжується ускладнення ситуації. Жорстоко караються потерпілі: на соборному подвір`ї, на очах діючої громади Свято-Воскресенського собору, народний депутат В. Червоній проводить мітинги, обирає нову парафіяльну раду для діючого Свято-Воскресенського собору. Державна адміністрація області поспішно проводить реєстрацію статуту УПЦ КП для новоутвореної громади і нападки набирають сили. Тоді влада приймає розпорядження, яким знову жорстоко карає потерпілих віруючих УПЦ і тимчасово закривається собор, опечатується і вилучається із користування. Під тиском односторонньо розривається охоронний договір на користування собором, на відбудову якого громада УПЦ витратила мільйони карбованців. Віруючі та духовенство, які не зробили жодного порушення закону України, жорстоко викинуті на вулицю і моляться іноді під дощем на холоді. Їх навіть на вулиці ображають, штовхають, погрожують, намагаються силою загнати до складу неканонічного так званого УПЦ – Київського Патріархату.

Те саме беззаконня продовжувалося, коли захоплювали Рівненський єпархіальний будинок. Архієпископ Іриней, працівники єпархіального управління викинуті на вулицю. Єпархіальний будинок, який є нашою власністю, влада передала порушникам закону УПЦ КП – тим, хто нападав на нас і силою (розбиття дверей, вікон, поранення людей) захопив будинок. Навіть матеріальні цінності, які куплені за рахунок єпархії: свічки, церковне начиння, книги і багато інших речей, беззаконно присвоюються. Розкрадаються вдень і вночі. І все це робиться при мовчазній згоді місцевої влади. Такими методами насильництва нас хочуть об`єднати з так званою УПЦ КП.

Ми, представники УПЦ наполегливо ВИМАГАЄМО:

  1. Терміново повернути нам Свято-Воскресенський собор у Рівному та будинок Рівненського єпархіального управління по вул. 16 Липня, 4-а.
  2. Просимо силою закону забезпечити нам нормальне життя і працю. На рівні всіх інших конфесій Рівненщини.
  3. Заборонити проведення місцевих референдумів там, де діють парафії УПЦ, бо це вносить розпалювання ворожнечі між людьми на релігійному грунті.
  4. Терміново повернути насильницьки захоплений Свято-Іллінський собор м. Дубно громаді УПЦ, так як УПЦ КП має величезне приміщення для богослужіння, а віруючі УПЦ вигнані на вулицю, і перед храмом здійснюють богослужіння.
  5. Представникам влади на місцях не втручатися у внутрішні справи УПЦ.
  6. Силою закону зупинити розпалювання ворожнечі прихильниками УПЦ КП і образи, погрози духовенству і віруючим УПЦ.
  7. Звернути особливу увагу на трагічний стан настоятеля в селі Посягва Гощанського району, якого насильницьким методом вигнали із хати, викинули на вулицю його майно та побили до крові.
  8. Заборонити реєстрацію УПЦ КП на храми УПЦ як метод насильницького об`єднання конфесій, бо це грубее порушення законів України. Конфлікти у парафіях УПЦ Колодянка, Шпанів, Дядьковичі, Дубно, Липки та інші виникли через насильницьке втручання УПЦ КП в життя цих парафій.

Тому я закликаю, давайте разом докладемо зусиль, щоб наша Українська Православна Церква, яку вже визнав весь Православний світ, залишилась живою, благодатною. У світлі цієї благодатної Церкви і будемо шукати єднання, порозуміння, миру, духовного оновлення і спасіння наших душ.

Нехай благословить Вас Бог!

ІРИНЕЙ,

Архієпископ Рівненський і Острозький

29.09.1992 р.

Схожі публікації