«Яблуко розбрату», або Привід для війни?

«Сценарії та їхні автори – різні, часто з ворожих один до одного таборів. Але мають вони одну спільність – їм “заважає” патріарх Філарет. Усім таким “планувальникам” давно слід зрозуміти: усі змови і плани, спрямовані проти нашого предстоятеля, приречені на провал…»

“Є таке українське прислів’я: “хай гірше, аби інше”. Та й вибачте, але це не нова Церква! Українській Церкві понад тисячу років. І якби не праця патріарха Філарета, то можливо, ми б говорили про Томос ще наступні сто років. Треба дивитися на речі реально. У мене запитання: кого можна запропонувати натомість? Якщо просто кого-небудь, то навіщо?..»

Євстратій Зоря

Після офіційних рішень Синоду ПЦУ від 24 травня релігійні експерти вважали, що протиріччя між новим керівником ПЦУ і очільником Київського патріархату Філаретом вичерпані. Ніби «почесний» схилив голову і врешті-решт прийшов на урочисте святкування в Михайлівський собор та на офіційний прийом з нагоди Дня тезоіменитства ЕпіфаніяДуменка. Те, що Філарет не здасться, було зрозуміло після брифінгу 24 травня; журналістам «почесний» відповів: «Побачите, що я буду робити». І дійсно, прогнози на сьогоднішній день реалізовуються сповна.

Причина конфлікту

28 травня Філарет заборонив у служінні ректора Київської академії ПЦУ «протоієрея» Олександра Трофимлюка. На перший погляд,для осіб, не особливо обізнаних, в принципі, нічого екстраординарного не сталося. «Почесний» прийняв доволі складне, але для нього зрозуміле рішення. Однак, з іншої сторони, Філарет знову продемонстрував принципи церковної дипломатії – вдаривши у такий спосіб не отця Олександра Трофимлюка, а самого Епіфанія.

Ніщо не віщувало таких складнощів, адже ще 12 травня (у неділю Жінок-мироносиць) Філарет з пастирським візитом відвідував Покровський собор у Солом`янському районі столиці, де настоятелем є ректор академії ПЦУ, і, згідно протокольних повідомлень сайту «CERKVA.INFO» (орієнтованого на Філарета), всі залишилися задоволеними: і запрошені, і настоятель.

Пізніше, 14 травня, у день пам`яті мученика Макарія, Трофимлюка не було у Володимирському соборі столиці, хоча зазвичай на такі дійства адміністрація академії і студенти прибували. Напередодні Юрій Дорошенко у Facebook опублікував, що Епіфаній забороняє студентам йти на святкування: «Зрозуміло, що ректор Олександр Трофимлюк цим тільки вислуговується перед митрополитом Епіфанієм. Хоче видне місце зайняти у «похоронній команді патріарха Філарета»… нарешті стояти першим. Такий ось тернистий шлях гріхопадіння в чоловіка… Моральна деградація й ненависть до свого духовного батька, патріарха Філарета, у керівництві ПЦУ зашкалює… Безбожники з числа «младотурків» скоро й хреститись, і вірити у Бога перестануть. Тільки на зло патріарху».

Таким чином,Трофимлюк свідомо зайняв сторону Епіфанія. Існує також інформація, що клір Покровського собору на Солом’янці уже не поминав «святішого» Філарета за богослужінням, і це «почесного» роздратувало по-справжньому. Виключенням ректора академії ПЦУ із кліру Філарет залишає, з його точки зору, вакантне місце, тобто ніщо не завадить Філарету таким же чином призначити нового ректора завтрашнім указом в академію на Трьохсвятительську– лояльного до себе.

Враховуючи, що робочим кабінетом, своєрідною резиденцією ПЦУ єсаме Київська академія, новий ректор може відправити Епіфанія з його законного кабінету, адже у нього указ є від «святішого» Філарета. Таким чином, з Епіфанієм будуть розбиратися чужі руки, але за замовленням «почесного патріарха». Отож, Філарет «перетягне» на себе й навчальний заклад.

Проти таких дій одразу вступився молодий «єпископат» ПЦУ. Так, у дописах щодо цієї новини на сторінці отця Трофимлюка низка ієрархів новоствореної структури різко висловилися на адресу свого колишнього «авви» Філарета.

Так «єпископ» Ужгородський Варсонофій Руднік зазначив: «…Указ не законний, не відповідає канонам Церкви, порушує статут УПЦ (ПЦУ) та юридично не грамотно написаний…». «Єпископ» Одеський Павло Юристий теж критикує рішення: «…Шкода, що приймаються такі рішення по відношенню до священика, який довгі роки віддано і жертовно працював для розвитку Церкви…». Ці дві молоді людини з числа «архієреїв» ПЦУ були обрані саме в епоху Київського патріархату, коли ще все вирішував Філарет.

Звісно, така резонансна подія викликала серйозний ажіотаж і в урядових колах. Куратор «українського церковного питання» з владних кабінетів Андрій Юраш запропонував негайно скликати Синод ПЦУ: «Тривожні і дуже неприємні новини почали надходити з приходів Київської міської єпархії помісної УПЦ: нібито почався рух, який вносить свідому дезорганізацію і має за мету створення структури, непідконтрольної легітимному церковному центру. Якщо ця інформація дійсно має місце, нема іншого варіанту, як термінове скликання, буквально завтра, надзвичайного Синоду Церкви, і пошук адекватних відповідей на дії, які можуть зруйнувати церковну єдність».

Хіба це не втручання??

Проти таких дій Юраша і про підтримку заборони Олександра Трофимлюка висловився прихильник Філарета «митрополит» Іоасаф Шибаєв, який піддав різкій критиці «непокору» отця ректора. Після цих палких дискусій опублікували указ самого очільника ПЦУ, в якому він безпосередньо взяв під своє керівництво Покровський собор і скасував усі рішення на бланках Київського патріархату: «Будь-які документи і розпорядження від імені релігійного об’єднання УПЦ КП, яке припинило свою діяльність, видані після 30 січня 2019 р., є не дійсними, і не підлягають виконанню в Українській Православній Церкві (Православній Церкві України)».

Хоча, з іншої сторони, Філарет є «правлячим архієреєм» Києва, про що говорять синодальні документи від 5 лютого 2019 року (Журнал №1): «Святіший Патріарх Філарет продовжує керівництво Київською єпархією у складі парафій та монастирів м. Києва (за виключенням Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва), які до 15 грудня 2018 р. перебували у його підпорядкуванні як Патріарха Київського і всієї Руси-України». Тому «канонічний колапс» у неканонічних структурах починає набирати оберти.

Внутрішній мікроклімат

З повідомлень «архієреїв» ПЦУ, зокрема, Адріана Кулика сумна доляспіткала й«вічного» спікера Київського патріархату Евстратія Зорю, котрий колись усіма можливими-неможливими методами вислужувався перед Філаретом, а зараз це робить і перед Епіфанієм. Його теж виставили з обителі «Феодосійського монастиря», що поруч з Лаврою.

Намісником даного монастиря є «архімандрит»МакарійПапіш, людина абсолютно лояльна до Філарета і йому віддана. «Отець» Макарій, до речі, був присутній 14 травня у Володимирському соборі, на «сходці» Філарета, чим і засвідчив свою повагу і ставлення до цієї ситуації.

Ще один показовий момент: 22 травня Філарет очолив урочистості у Миколаївському монастирі Богуслава (Київська область), де підніс до сану «архімандрита» намісника Арсенія (Пожарного). Такими діями «почесний», очевидно, хоче залучитися підтримкою місцевого духовенства для боротьби з Епіфанієм.

Низка столичних храмів, котрі підпорядковуються юридично Філарету, теж цілком його підтримують: так, настоятель столичного Петро-Павлівського храму на Берківцях «протоієрей» Петро Ладвинтович завжди супроводжував Філарета у важливих зустрічах (він безпосередньо пов`язаний з  окремими депутатами з Блоку Петра Порошенка). Настоятель храму «Живоносне джерело», що у Святошинському районі, «отець» Валерій Семанцо теж давній друг і поплічник Філарета, тому теж на стороні «почесного» і вступати у відкриту схватку не буде.

Настоятель храму в честь Різдва Христового на Подолі «отець» Микола Салабай теж із вихованців Філарета, тому певний паритет буде утримувати. Не буде відкрито підтримувати Епіфанія і настоятель храму в честь Святителя Миколи Притиски, що на Подолі, «отець» Олег Маланяк. Тому серед авторитетних священиків Києва можна спрогнозувати певний баланс між відносинами з «почесним патріархом»: з ним ніхто не захоче сваритися. 

Результати

Битву можна і програти, але війну виграти, –так говорили древні полководці. Навіть важко уявити, хто з цієї «дуелі» вийде переможцем: досвідчений Філарет чи молодий та орієнтований на греків Епіфаній. Питання справді складне. Важко навіть уявити, які ще рішення може опублікувати Філарет, і як з цим будуть миритися представники ПЦУ. Але факт залишається фактом: ніхто з дійових осіб точно не буде здаватися.

СЕРГІЙ НАЗАРЧУК

Схожі публікації