Представник Мінкульту України у справах релігій Андрій Юраш в інтерв’ю виданню «Главком» заявив, що УПЦ (МП) «бореться не за людей, а за майно», та висловив своє незадоволення з приводу того, що канонічна УПЦ захищає свої права.
Чиновник нагадав, що керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) закликав віруючих чинити опір. Юраш впевнений, що це дуже серйозна заява і нею повинні зацікавитись правоохоронці, а також припустив, що структури, котрі підтримують УПЦ, є «воєнізованими».
При цьому на питання, чи використовувалась зброя у прецедентах зіткнень за храми, Юраш відповів, що йому такі випадки невідомі. Аналогічно, відповідаючи на питання, чи зафіксовані випадки пресловутого «вивозу майна з лаври та храмів», чиновник змушений був зазначити, що таких фактів не задокументовано.
«Щоразу на міжнародних заходах ми змушені пояснювати, що українське релігійне законодавство є одним з найліберальніших у Європі», – прокоментував Юраш причини обговорення церковних конфліктів в Україні на міжнародному рівні.
Окрім того, зі слів Юраша, майже у 120 громадах УПЦ (один відсоток від загальної кількості) відбулись спроби «переходу» в іншу юрисдикцію. При цьому, як запевняє чиновник, Церква нібито намагається оспорити «рішення громади», проведене з дотриманням закону. Той факт, що рішення судів скасовують подібні незаконні перереєстрації та визнають незаконність захоплень храмів, ніяк не впливає на думку Андрія Юраша. Аналогічно, згадуючи інцидент трирічної давнини під селом Катеринівка, чиновник заявив, що «після переходу» туди одразу нагрянули «автобуси з молодиками», забувши при цьому вказати, що першими у село явились непрохані громадою УПЦ «гості» з «Правого сектору».
Нагадаємо, за даними УПЦ, близько 50 храмів, що належать її громадам, були захоплені іншими конфесіями у 2014-2018 рр. В абсолютній більшості випадків це відбувалось поза волею постійних прихожан, котрі після захоплень вже не допускались до свого майна. При цьому відтіснені від своїх храмів люди у нетривалий час відбудовували для себе нові молитовні приміщення.