Чому до Томосу ще дуже далеко, або Кілька логічних аргументів проти миттєвої автокефалії

Ні у кого зі здравомислячих людей більше не залишилось сумнівів, що рух за Томос про автокефалію ЄПЦ – виключно політичний проект. Передусім у ньому забагато політики тому, що його ініціював особисто Президент України. Потім, у розвитку цієї теми, увімкнувся весь адміністративний ресурс: починаючи з Кабінету Міністрів та Верховної Ради України і закінчуючи незліченними ЗМІ, які активно відпрацьовують «темник» щодо прославлення Томосу, отриманий з Банкової.

Здається, що і в таких структурах, як УПЦ КП та УАПЦ, не надто вірять у надання документу про автокефалію, оскільки бачать, як Фанар з місяця у місяць гальмує цей процес. Томос, який мав бути наданий ще у травні цього року, змінив вже кілька дат і більше схожий на фейкові пророкування кінця світу, які час від часу з’являються в інформаційному просторі. Не дуже вірять у Томос у вище вказаних конфесіях ще і тому, що вони знають – все далеко не так просто, як розповідають по ТБ.

Митрополія як панацея

Про один особливий нюанс буквально нещодавно почав говорити спікер УПЦ КП Євстратій Зоря. На своїй сторінці у Facebook він заявив: «Всі переговори (світські і церковні) від квітня місяця і донині – ведуться щодо автокефалії, а не митрополії. При чому під час переговорів не раз робився акцент саме на цьому». Зі слів спікера УПЦ КП, сама можливість «проміжної митрополії» не обговорювалась, оскільки всі визнають нереальність ідеї, котра не вирішить, а поглибить проблему.

Про що йдеться? Виключно про те, що все більш реальною стає колись примарна ідея, що Константинопольський Патріархат як і втягнеться в автокефальну авантюру, то лише через варіант утворення власної митрополії на території України, в яку, за бажанням, зможуть увійти всі маргінальні церковні елементи з УПЦ, УАПЦ та УПЦ КП. Звичайно ж, створення митрополії Фанару на території України так само зіпсує стосунки Патріарха Варфоломія з багатьма Помісними Церквами. Проте ефект від митрополії буде не таким разючим для усього православного світу, як надання Томосу розкольникам.

Разом з тим, ніхто і не сказав, що пропозиція щодо утворення митрополії Константинополя в Україні буде сприйнята максимально позитивно. З радістю до неї полинуть хіба що представники УАПЦ, відсоток популярності яких не те що впав «до нуля», а вже полетів «у мінуси». Варіант з підпорядкуванням їхньої конфесії легальному у церковному світі Константинопольському Патріархату хоч якось оживить їхнє існування. Також не виключено, що в до цієї структури забажають долучитись деякі члени УПЦ КП та УПЦ, які однаково не згодні з курсом керівництва своїх церков.

Проте чому Фанар зможе втрутитись в українську церковну ситуацію лише через варіант митрополії? Відповідь очевидна – необхідність легалізації. Весь церковний світ сприймає українських розкольників саме як неканонічні структури, утворені шляхом розірвання єдності з церковною повнотою або, як у ситуації з УАПЦ, – самосвятським шляхом. Тому жоден документ не зможе легалізувати ці організації у канонічному полі. Всі ті, хто носить відповідний сан, будуть змушені як мінімум об’єднатись з якоюсь канонічною Православною Церквою (у нашому випадку – з Константинополем), а максимум – пройти повні процедури священицького посвячення – від диякона до священнослужителя/єпископа.

До речі, фанаріоти вже проходили подібне, коли прийняли у своє лоно УПЦ в США і Канаді. Всі представники духовенства, які влились у цю частину Константинопольського Патріархату, пройшли шлях повноцінного і канонічного рукоположення і аж ніяк не були прийняті у сущому сані. Чи підуть на подібний крок представники УПЦ КП? Відповідь очевидна. Їхня ригідність у цьому питанні працює проти них.

Суперечлива особистість

Не спрацює варіант митрополії ще і через особу, яка відкрито заявила, що мітить очолити ЄПЦ. Мова йде про очільника УПЦ КП – Філарета. Хочуть вони цього чи ні, погоджуються з цим чи не погоджуються, проте Філарет – анафемований. І зняти цю анафему зможе лише той, хто її наклав. А це, як відомо, архієрейський собор РПЦ.

Патріарх Варфоломій чудово це розуміє. Так само розуміє він і те, що у разі скасування ним анафеми Філарета РПЦ чи будь-яка інша Церква світу зможе вчинити аналогічний крок щодо тих, хто знаходиться в розколі з Константинопольським Патріархатом. Здається, що зараз у світі існує чимало церковних утворень, які, хоч і перебувають під юрисдикцією Константинополя, з радістю перейшли би під егіду РПЦ. Візьмемо ті ж самі приходи Константинопольського Патріархату у Європі, які сьогодні відчувають серйозну кризу через відсутність прихожан.

Що кажуть представники Фанару?

Просто так Томос ніхто не дасть, і про це говорять навіть самі представники Константинопольського Патріархату. Митрополит УПЦ в США Антоній Щерба сказав: «Порошенко повернувся зі Стамбулу після зустрічей з Патріархом з трошки перебільшеним ентузіазмом. Він зробив заяву, що до певної дати ми, швидше за все, отримаємо Томос про автокефалію. Ніщо у візантійському світі так швидко не рухається. На це іде час. Наразі представники Патріарха (Варфоломія) відвідують світові Православні Патріархії, збирають думки, інформують їх про наміри Варфоломія». Іншими словами, Фанар, попри бажання Порошенка, буде враховувати думки усіх Помісних Церков, більшість з яких негативно відреагували на заявлений сценарій.

Також ієрарх зауважив, що: «За жодних обставин Томос не буде наданий уряду. Про це навіть не йдеться». Іншими словами, скільки б ходаків з України не прибуло на аудієнцію до Патріархії у Стамбулі, їх напоять чаєм, пригостять солодким лукумом, однак не дадуть жодних конкретних обіцянок щодо Томосу. Здається, що саме з цих причин від Порошенка вже давненько ніхто не їздив на Фанар. Вочевидь, усі їхні аргументи на користь створення ЄПЦ в Україні цілковито вичерпано.

31 серпня – останній рубікон

Однозначно, що однією з найбільших інтриг цього церковного року залишається майбутня зустріч Патріархів Кирила і Варфоломія, запланована на 31 серпня. За наявною інсайдерською інформацією, яку поки що не підтверджено, зустріч відбудеться на нейтральній території і буде мати характер не «тет-а-тет», а ледь не повномасштабного зібрання православних церковних першоієрархів. Зрозуміло, що питання Томоса для України буде одним з основних.

Можливо, Патріарху Варфоломію, який вже відверто загрався на світовій церковній арені, буде запропоновано або заспокоїти свої амбіції, або ж – розпрощатись з титулом «перший серед рівних». Останній крок був би більш логічним, оскільки світовий вплив Фанару на даний час надто перебільшений у сучасному церковному середовищі. Сам же Патріарх Варфоломій з церковного ієрарха перетворився на такого собі глобального провокатора, який вносить смути в середовище усіх без виключення Помісних Церков.

З урахуванням наявної ситуації можна дійти до враження, що на Фанарі вже й самі не раді, що втягнулись в українське церковне питання. Греки однозначно розуміють усю серйозність справи, тому усвідомлюють, що будь-який радикальний крок реально зможе утворити серйозний розкол та викликати ряд протиріч, які однозначно негативно відіграють на іміджі Константинополя. Чи стануть рухи Фанару в Україні непідйомним каменем для греків? Чи зможуть фанаріоти гідно вийти з ситуації? Покаже час.

Олександр Єрмоленко

Схожі публікації