Чергова спроба предстоятеля Олександрійської Церкви патріарха Феодора вплинути на Кіпрську Церкву або окремих її єпископів у питанні визнання «ПЦУ» (або в питанні більш активної лояльності Фанару) не вдалася.
Якщо інформація про скасування спільних із патріархом Феодором богослужінь є правдивою – це свідчення того, що більшість представників духовенства на чолі з архієпископом Хризостомом проявили внутрішню солідарність та залишаються на попередніх позиціях нейтралітету.
З одного боку, це хороший знак, оскільки ніякого визнання «ПЦУ» з боку Кіпрської Церкви, котре прогнозував Епіфаній Думенко, не передбачається. З іншої сторони, це не вирішує проблему по суті.
Кіпрська Церква, на наш погляд, намагається грати роль церковної «швейцарії» (не вступаючи у якісь церковні «блоки»). Для Фанару це, звісно, є неприємним, але не критичним. Адже фанаріоти звикли до тривалої гри, і чимало їхніх задумок були реалізовані через десятки років згодом. У цьому контексті кіпріоти, може, й не допомагають реалізації чергової фанаріотської авантюри, але, з іншого боку, не надто заважають.
Будемо сподіватися на те, що рано чи пізно кіпрські греки усвідомлять необхідність більш рішучих дій в умовах ситуації, що склалася у Православ’ї. Але для цього потрібна активність і з нашої сторони, щоб не дозволити цій ситуації перетворитись на болото, з котрого дуже важко буде вибратись.