Хто стане новим главою Католицької церкви у Білорусі?

Митрополит Веніамін, Тадеуш Кондрусевич та лоялізація церков у Білорусі. Хто стане новим главою Католицької церкви?

Протести у Білорусі призвели й до політизації духовенства основних конфесій. Передусім Православної та Католицької. Вже на мітингу у Гродно 22 серпня Президент Білорусі висловив своє нерозуміння залучення священнослужителів у політику.

Через кілька днів митрополит Павел через свою непостійність був достатньо швидко переведений на Кубанську кафедру. Його місце зайняв єпископ Борисівський Веніамін, котрий відзначається чернечим, аскетичним способом життя, глибокою стриманістю та консерватизмом. Це рішення заспокоїло політизовану частину ліберальних священиків, здебільшого зосереджених навколо архієпископа Гродненського Артемія та у Мінську. Можна говорити про консервативний перелам в БПЦ.

Інша ситуація виявилась в РКЦ. По-перше, католики були більше та глибше задіяні у протести. Там немає такої фракційності, як у БПЦ, і наявний певний консенсус на рівні конференції єпископів.

Держава зробила ставку на зміну глави білоруських католиків. Цьому були і деякі перспективи. Тадеуш Кондрусевич ще раніше заявляв, що при виповненні 75-річчя він готовий подати у відставку зі своєї посади. Ця дата мала відбутись у січні 2021 р. Вочевидь, керівництво країни, у зв’язку із наявними подіями, вирішило прискорити даний процес. Інструментом виявилось недопущення митрополита Тадеуша Кондрусевича у Білорусь.

Взагалі, дана ситуація є достатньо непрозорою. По-перше, Тадеуш Кондрусевич є громадянином Білорусі, але так і не був допущений на Батьківщину, що суперечить законодавству.

По-друге, президент Олександр Лукашенко в інтерв’ю вказав на наявність інформації, що Кондрусевич має польське громадянство, що є незаконним за відсутності інституту подвійного громадянства. По-третє, на цей факт частково вказує відмова Кондрусевича опублікували йому відповідь від МВС РБ на запит про причини заборони йому на в’їзд до РБ. Єдине, що стало відомо, що заборона пов’язана із визнанням паспорта митрополита недійсним. Такий статус паспорт може отримати, окрім технічних пошкоджень або визнання його підробленим, що не встановлено, ще у випадку наявності другого громадянства.

Однак якщо наявність польського громадянства у Тадеуша Кондрусевича дійсно є фактом, то держава це взнала не сьогодні і навіть не вчора. Зрозуміло, що сьогодні стоїть задача чимшвидше змістити митрополита зі своєї посади. Благо сам Кондрусевич вже оголосив в одному з інтерв’ю, що не буде керувати Католицькою церквою Білорусі з-за кордону та готовий подати у відставку заздалегідь.

На процес зміни керівника католиків в РБ вказує й активізація консультацій та переговорів з Ватиканом, приїзд 11 вересня у Мінськ представника Державного Секретаріату Святого Престолу архієпископа Пола Річарда Галлахера.

На цьому тлі виникає питання, хто більше за всіх є вигідним білоруському керівництву, що особливо є цікавим за наявності певного консенсусу в середовищі конференції католицьких єпископів Білорусі з Тадеушем Кондрусевичем. Якщо в БПЦ є яскраво виражені консервативна і ліберальна фракції, і Веніамін відноситься до консервативних державників, то в РКЦ такої явної фракційності немає. Більше того, кількість претендентів теж невелика.

Гродненський єпископ Олександр Кашкевич навряд чи може стати митрополитом в силу свого народження в Литві і управління специфічною в етнічному плані адміністративною одиницею. У світлі наявного геополітичного протистояння можна говорити, що його призначення виглядало б дуже дивним.

Пінський єпископ Антоній Дем’янко, котрий до Тадеуша Кондрусевича тимчасово керував конференцією єпископів, незважаючи на відповідний вік, має проблеми із серцем, що знижує шанси його призначення на посаду.

Досить енергійним є Вітебський єпископ Олег Буткевич. Однак тут може збентежити його молодий вік. Та й політичні заяви його подібні до заяв Кондрусевича.

Так на кого зробити ставку керівництву країни? Є і ще один варіант, схожий на варіант з Тадеушем Кондрусевичем свого часу. У Росії Іркутської кафедрою керує виходець з білоруської сім’ї, народжена в Казахстані – єпископ Кирило Климович. Він навчався в Польщі, в 1990-х – 2000-х служив в Білорусі (Глибоке та Мінськ).

Був генеральним вікарієм Мінсько-Могильовської архієпархії за часів кардинала Казимира Свентека, тобто виходець із самого фундаменту сучасної РКЦ в РБ, учень її відновника. І тільки в 2003 році був призначений на Іркутську кафедру. З точки зору біографії його призначення вигідно керівництву країни. Єпископ має досвід роботи в Польщі, Білорусі та Росії, пов’язаний з євразійським простором, навіть називає себе “колишньою радянською людиною”, залучений у білоруський контент, але не зав’язаний на сьогоднішнє білоруське духовенство, що робить можливим проведення ним нової кадрової політики. Знає особливості взаємодії між церквою і державою на пострадянському просторі. Дана фігура також не розглядатиметься і БПЦ як якась деструктивна або прозелітична. У Росії також буде важко його звинуватити в русофобії.

Тому є велика ймовірність, що місце Тадеуша Кондрусевича незабаром займе Іркутський єпископ Кирило Климович.

Facebook

Схожі публікації