«Хто ваш Бог?», – священик УПЦ на Закарпатті – рейдерам з ПЦУ

Священик Хустської єпархії УПЦ розповів, як громаді УПЦ у селищі Ясіня вдалося відстояти своє майно і статус від рейдерських атак ПЦУ. Парафіяни УПЦ перемогли не тільки чисельною перевагою, а й дотриманням статуту громади і процедур, що зберегли приход, повідомив СПЖ настоятель храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ в селищі Ясіня Закарпатської області протоієрей Олександр Гашпарович.

У селищі відбулись три зібрання релігійної громади, які підтвердили бажання віруючих зберегти юрисдикцію.

«Активу ПЦУ в порівнянні з нами було небагато. Вони не отримали ні храм, ні ключі від храму, ні оригінали статутних документів, тому у них взагалі не було шансів», – зазначив отець Олександр, котрий прослужив на приході всього чотири роки, але помітно розбудував парафію та створив недільну школу.

Найбільш вражаючі збори біля храму пройшли 24 лютого 2019 року. В цей день у дворі зібралося понад 400 чоловік, які просто відтіснили групу захоплення ПЦУ, котрі явно мали намір вчинити тут те саме, що було зроблено раніше з віддаленими від центру храмами в присілках Кевелів, Плитоватий і Лопушанка. Нагадаємо, з 3 по 17 лютого, одне і те ж угрупування прихильників ПЦУ в Ясінянському благочинні по черзі захопило Свято-Георгіївський, Спасо-Преображенський і Свято-Іллінський храми УПЦ в селищі. Вже тоді настоятель четвертого храму зрозумів, що його приход може стати наступним, і зробив необхідні заходи. Пройшло перше законне парафіяльне зібрання, проте приход могло підвести те, що в розкол пішов офіційний староста громади, що показувався в храмі буквально три-чотири рази на рік. На щастя, ключі і документи були не у нього.

24 лютого, після провальної спроби захопити четвертий храм УПЦ в окрузі, в «єпархії» ПЦУ оголосили, що збори біля храму Різдва Богородиці нібито підтвердили бажання присутніх перейти в нову церковну структуру. При цьому «владика» Варсонофій виставив на загальний огляд сфальсифікований протокол з неясним списком підписів, в якому нібито написали про 500 учасників зборів, які проголосували «за ПЦУ». При цьому все селище знало, що як раз захищали храм понад 400 прихильників УПЦ, зафіксованих на відео, в той час як група захоплення була як мінімум вчетверо меншою, і в центральному селищному храмі їм не вдалося зробити те, що вони зробили з окраїнними парафіями: парафія встояла.

2 березня 2019 року у селищній раді зібралася церковна «двадцятка», яка вирішила почекати з питанням зміни або збереження юрисдикції до Великодня. А 19 травня пройшли ще одні збори громади, які остаточно постановили залишатися в УПЦ. При цьому протягом весни рейдери з ПЦУ кілька разів їздили в Ужгород, намагаючись здійснити перереєстрацію цього приходу. Оскільки оригіналів статутних документів їм дістати не вдалося, в ОДА їх відправили додому ні з чим.

На початку рейдерської кампанії в ПЦУ планували в Ясінянській окрузі Рахівського району з 10 храмів залишити УПЦ один – інші парафії активісти вважали легкою здобиччю, а один настоятель і сам перейшов у ПЦУ. Фактично 24 лютого на парафії отця Олександра рейдерам вперше дали відсіч, після якої вони відверто здали свої позиції: у разі захоплення цього храму, звичайно, вони пішли б і далі. Навіть зараз в благочинні не вважають, що віруючі та священики канонічної Церкви можуть зітхнути вільно: якщо сюди зайдуть цільові гроші, атаки рейдерів відновляться.

У коментарі отець Олександр Гашпарович наголосив, що селище Ясіня, як і все Закарпаття, надзвичайно багате в плані різноманіття конфесій, і всі живуть один з одним мирно. Так було і з нечисленними прихильниками УАПЦ і УПЦ КП – рівним рахунком до видачі в Константинополі Томосу. Після цього людей ніби підмінили.

«Ясіня –дуже багатоконфесійне містечко, у нас дуже багато конфесій, є православні храми Української Православної Церкви, є католики, римо- та греко-католики, є свідки Єгови, баптисти. І до цього часу, до надання так званого Томосу, проблем не було, якось ми спілкувалися, кожен поважав іншого. Поважав вірування іншого, навіть між священиками не було таких непорозумінь. Може бути, ми вже так близько не спілкувалися, але ми зустрічалися, віталися, питали, як справи, і ніхто не робив на цьому проблему», – каже молодий настоятель, який встиг за 4 роки служіння створити недільну школу та розвинути свій приход… І зараз цікава ситуація: ті люди, які з новоствореної церкви ПЦУ, вони, скажімо, ще рік тому говорили, що Бог один, яка різниця, куди ходити, і теж начебто б поважали інших, було таке, хороше спілкування. А зараз чомусь, якщо чесно – до кінця не можу зрозуміти, чому – вони вважають нас ворогами. Якщо ми візьмемо по Ясіні всі інші конфесії, то з іншими у нас зберігається таке співіснування, ми не засуджуємо нікого. У кожного своє ставлення до Бога, до України, до сім’ї і так далі, а у них (ПЦУ, – ред.) чомусь з’явилося таке-повинно бути тільки так, як вони думають. Якщо ми думаємо інакше, якщо наше бачення розвитку України, розвитку Церкви трохи інше, значить, ми – вороги. І вони, на жаль, не те що перестали вітатися, вони навіть не відповідають на вітання. Коли ми вітаємося «Добрий день, або слава Богу, або слава Іісусу Христу», вони відвертаються. Напевно, так вчить їх нова віра, їх новий національний Бог. І якщо чесно, це трохи прикро, бо ще рік тому ці люди приходили за допомогою, просили помолитися, і було зовсім інше ставлення. Зараз, на жаль, все інакше. Я вже не одній людині говорив, потрібно поставити запитання, Що ж це за Бог, чи дійсно це Іісус Христос?», – дивується священнослужитель.

Схожі публікації