Те, що сталося, для УПЦ – милість Божа, – публіцист

Якщо чесно, то я думаю, що вірянам УПЦ та РПЦ треба просто подякувати Богові за милість у ситуації з Томосом, СЦУшниками тощо. Насправді ситуація складна, але це реально милість Божа.

 

По пунктах:

 

1) було кілька агресивних груп розкольників, котрі ворогували щодо УПЦ та РПЦ. Тепер вони ворогують одна з другою і схильні до деградації, занепаду та розпаду.

 

2) Те, що Константинополю та розкольникам не вдалося провести бліцкриг, – це милість Божа. Звісно, якщо вдаватися у деталі, то треба сказати наступне: Філарет рукоположив всяких деградантів, котрих зручно і легко можна було контролювати, бо кожного з них було за що притиснути за потреби. Але така система вилилась у деградацію структури як такої. Замість розвитку богословської думки, замість створення профі вони улещували та возносили «великого Філарета». У підсумку замість якісних ЗМІ, замість профі у справі міжцерковних зв’язків у них вийшли пропагандисти та валянки, котрі не здатні вирішувати складні завдання. Звісно, частково вони вже й самі констатують свій занепад, коли визнають зараз, що навіть навчання у семінаріях УПЦ перебуває на порядок вище, аніж в СЦУ.

 

3) Церква Христова отряхнулась та мобілізувалась, стала більш єдиною, стала більше ідентифікувати себе свідомо саме як віряни УПЦ, але просто абстрактна православна маса, котра не зовсім розуміє, хто вона й куди йде.

 

4) Вся ця ситуація дала поштовх Помісним Православним Церквам визначитися стосовно ситуації в Україні. Усі ці десятиліття вони намагались уникати цих питань і «ніби розберіться самі», але в очах деяких розкольники були у статусі «ті, хто потенційно можуть стати Церквою», і це змушувало більш м’яко з ними спілкуватись. Тепер же Церкви заговорили і дали чітку оцінку, що це – зібрання мирян, котре не має жодного стосунку до священства, а Церква в Україні одна – УПЦ.

 

І так, Господь, дивлячись на все, що відбувається, вивів уперед і показав усім нам зразок християнства у вигляді Пастиря Церкви, котрий став живим прикладом і опорою для мільйонів людей. Це нечастий дар від Бога. Цінуйте це – такий дар не в кожного є.

 

У загальному та цілому, це був дуже важкий період, але він вже схиляється, судячи з усього, до завершення та вийде у підсумку великим благом для Церкви Христової. Тому повторюю, що, як би не здавалось зараз важко, ви за це все ще будете дякувати Богу.

 

Facebook

Схожі публікації