Спокуса вседозволеності

Практика спільних богослужінь ієрархів та священиків Константинопольської Церкви з католиками стає все більш і більш частою. Колеги пишуть про рух до унії. І це, поза сумніву, саме так. Але що заважає Помісним Церквам засудити це очевидне попрання канонів? Ймовірно, причини дві:

1) Власні огріхи. Подібні канонічні порушення зустрічаються і в інших Церквах, що створює чималу спокусу для «зілотів». Звісно, частіше за все «зілотські» звинувачення виявляються фейком або неправильною інтерпретацією подій. Але є і цілком реальні випадки, на котрі чомусь часто (звісно же, не завжди) заплющують очі.

2) Братська терпимість і надія на напоумлення. Цей мотив часто допомагав в історії подолати ризики розколу. Як мати часом довготерпить нерозумне хамство дитини, так і православний світ, наслідуючи Господа, довготерпить відхилення у житті окремих Помісних Церков. Єдність Церкви Христової ставиться вищим за щось інше.

Але чи завжди є виправданим подібний підхід?

Схоже довготерпіння до оман Римської Церкви у підсумку призвело у 1054 році до Великого Розколу.

Константинопольська Православна Церква (КПЦ) встала на шлях хамства щодо інших Помісних Церков у 1922 році. Сплюндрувала канони у Польщі, Фінляндії, США, Естонії, Латвії. РПЦ була знекровлена і не могла дати відсіч. Але чому мовчали інші Помісні Церкви?

У 1996 році РПЦ стерпіла новий напад в Естонії. Компроміс у підсумку не привів до миру. Він привів до атаки на Україну у 2018/19 роках. Від КПЦ постраждали Церкви Чехії та Еллади. В половини Помісних Церков відібрані діаспори. Зараз на розіграші македонське питання…

Довготерпіння вочевидь створює спокусу. І якщо відносно атак на братські Церкви це так, то щодо кроків до унії все ще гірше. Порушення канонічних меж інших Церков частково зустрічало хоча б локальний спротив. А уніатські потуги Фанару зовсім не зустрічають спротиву в наш час.

Чому б РПЦ першою не підняти свій голос проти очевидного плюндрування канонів? Власна проблематика подобного плану легко вирішується, оскільки порушниками, як правило, є окремі нечисленні священики. А загроза втрати єдності з КПЦ перед РПЦ вже не стоїть…

Телеграм

Схожі публікації