Розташування сил у Кіпрській Церкві

Люди, котрі все ще слідкують за темою (не)визнання ПЦУ, могли минулого тижня помітити, що у новинах кілька разів з’являлось згадування архієреїв Кіпрської Православної Церкви. Спочатку митрополит Кіккський Никифор  назвав рішення Вселенського патріарха дарувати автокефалію ПЦУ «неканонічним», потім стало відомо, що митрополит Фамагусти Василій на Фанарі співслужив із Євстратієм Зорею, зрештою, митрополит Морфу Неофіт висловив в одному зі своїх виступів підтримку Митрополиту Онуфрію. Все це каже про те, що в єпископаті Кіпрської Церкви немає єдності з питання ПЦУ, він розділений на дві партії – проросійську та проконстантинопольську. При цьому важливо розуміти, що проросійська партія, при усіх її симпатіях, ніколи не буде відкрито виступати проти патр. Варфоломія – цього не дозволить зробити солідарність, котру в нас часто іменують «грецькою», але котра самими греками сприймається як традиційна духовно-церковна єдність навколо кафедри Другого Риму.

Єпископат КіпрПЦ складається з 17 діючих архієреїв (усі вони є членами Священного Синоду): предстоятель архієпископ Нової Юстиніани і всього Кіпру, 9 правлячих митрополіями, 3 архієреї, що правлять вікаріатами усередині митрополій, 2 єпископи-настоятелі крупних монастирів, 1 вікарій-помічник предстоятеля, 1 єпископ, котрий представляє Кіпрську Церкву при ЄС. Може здатися неймовірним, але донедавна (до 2010 року, коли була прийнята нова редакція Статуту) на Кіпрі були тільки 7 єпископів, через що вважалося, що синод цієї церкви не володіє повнотою влади, тому для рішення важливих внутрішніх питань для наявності кворуму (15 єпископів) залучались архієреї з найближчих помісних церков. До речі, у 2006 році саме патріарх Варфоломій, а не синод КіпрПЦ, оголосив, що через тривалу хворобу Хризостома І кафедра Предстоятеля є вакантною і необхідно приступити до обрання нового Архієпископа.

Наявність двох партій у єпископаті – не лише результат російської церковної дипломатії, але й наслідок внутрішнього протистояння. Іншими словами, прихильники Москви часто складають опозицію Архієпископу і з внутрішніх питань.

Проросійська партія – це архієреї, пов’язані з Росією на особистому рівні. Це, передусім, митрополит Тамасосський та Оринійський Ісая, випускник МДА, котрий звів у своїй єпархії гігантський собор у руському стилі та ефективно опрацьовує пітерського бізнесмена В. Заренкова. Духовник і покровитель Ісаї митрополит Кіккський і Тіллірійський Никифор (один з найбільш впливових кіпрських архієреїв) регулярно виступає на підтримку УПЦ та за ідею проведення собору предстоятелів. Із ним є солідарним митрополит Лімассольський Афанасій, котрий, втім, є традиційно обережним у висловлюваннях. До цієї компанії недавно примкнув митрополит Морфу Неофіт. І Афанасій, і Неофіт підтримують УПЦ у багатьох відношеннях через ідейні переконання та через прихильність до канонів.

У протилежному таборі – сам Архієпископ, котрого складно назвати русофілом, його товариш митрополит Пафоський Георгій, вікарій Архієпископії єпископ Месаорійський Григорій, а також митрополит Констанції та Аммохосту (Фамагусти) Василій, найбільш ліберальний архієрей КіпрПЦ, випускник Фрібургського університету.

Щодо решти архієреїв можна тільки здогадуватись. Ймовірно, ті, що дбають за канони (на кшталт митрополита Триміфунтського Варнави) долучяться до перших, а люди з європейською освітою (на кшталт митрополита Кітийського Нектарія) – до других.

Окремо варто сказати про вплив російських грошей, котрий часто переоцінюється. Сам факт того, що певний російський бізнесмен допомагає тій або іншій єпархії, ще не робить єпископа, котрий приймає допомогу, русофілом. Наприклад, на гроші Володимира Потаніна був побудований храм Різдва Христового у рідному селі Архієпископа Хризостома ІІ неподалік від Пафосу, однак це не робить ані самого Архієпископа, ані митрополита Пафоса «провідниками російського впливу». Та і в цілому, завдяки політиці ЄС, обсяг російських грошей на Кіпрі у найближчі роки буде тільки скорочуватись.

Религия сегодня

Схожі публікації