«Рейтинг на крові», або як збільшується чисельність українських розкольників

Події останніх трьох років породили велику смуту в сфері релігійного життя. Уже втретє відроджується відомий лозунг першого президента Леоніда Макаровича Кравчука «незалежній державі – незалежну церкву». Це гасло стало ніби візитною карткою нової влади, яка насправді досить некомпетентна у сфері церковних відносин. Адже «штучні» реформи чи рішення, а то і цілі законопроекти,  виключно направляються проти однієї релігійної конфесії – Української Православної Церкви. Дискредитація прав віруючих, заборона в юридичній площині реєструвати офіційні документи, зневажлива та брутальна лексика, захоплення храмів УПЦ – все це нагадує «хрущівські» гоніння, коли Церква Христова була воістину гонима.

Причому особи, які в тій чи іншій мірі беруть участь у подібних силових акціях проти віруючих, керуються виключно політичними лозунгами. Стараннями таких осіб і різних новоутворених військових формувань було захоплено близько 40 храмів УПЦ.

Пропонуємо вашій увазі «рейтинг» найбільш зухвалих дій прихильників «Київського патріархату», в яких ні закон, ні совість не стали на заваді кривавим діям по захопленню храмів.

Катеринівка

Події 21 вересня 2015 року стали шокуючими для православної спільноти України та й світу взагалі. А все розпочалося з того, що голова Тернопільської ОДА пан Барна, порушуючи чинне законодавство, видав не зовсім зрозуміле рішення, яким встановив почергове богослужіння (громад УПЦ і КП) в селі Катеринівка Кременецького району Тернопільської області. Чому не зовсім зрозуміле? Храм святого Георгія Побідоносця, який знаходиться у даному населеному пункті, згідно усіх норм законодавства, належав громаді Української Православної Церкви. Однак у зв`язку з недавніми політичними подіями у даному ж селі формується нечисельна громада «Київського патріархату» з тих осіб, які абсолютно не мали ніякого відношення до громади УПЦ, а виключно були лише жителями даного населеного пункту. Ця новостворена община «Київського патріархату» вважає, що храм у селі повинен належати саме їм. Погодьтеся, дивне рішення. Адже якщо відвідувати храм максимально 3-5 разів на рік, то навряд чи таких людей можна назвати прихожанами, але саме вони хочуть  на власний розсуд розпоряджатися храмом. Однак рішенням уже згаданого голови ОДА Барни Степана Степановича храм фактично стає місцем почергового богослужіння.

Прихожани Української Православної Церкви не погодилися на таке рішення, адже воно суперечить нормам чинного законодавства. Тоді група жителів села за допомогою організації «Правий сектор» вчинили рейдерське захоплення храму УПЦ святого Георгія Побідоносця УПЦ. Група молодиків спортивної статури увірвалася через вікна, позрізала замки храму і проголосила, що відтепер культова споруда належить «Київському Патріархату». Причому лунали лозунги на кшталт «слава нації – смерть ворогам».  Що дивно, правоохоронні органи абсолютно ніяк не відреагували на подібні дії, а дехто із силових структур навіть сприяв особам у захопленні. Численні прихожани УПЦ внаслідок силового конфлікту отримали ушкодження різних ступенів, їхні протестні дії не викликали ніякої зацікавленості з боку органів влади.

Цей злочинний акт викликав шалену критику як серед світової православної спільноти, так і серед міжнародних  організацій. Зокрема, у Варшаві на нараді ОБСЄ ( 21 вересня – 2 жовтня 2014 року)протоієрей Миколай Данилевич зауважив, що в Україні влада підтримує і сприяє виключно одній конфесії, чим породжує конфліктну ситуацію серед віруючих: «Як результат, ми бачимо явну протекціоністську політику представників влади до визначеної конфесії – а саме до «УПЦ КП». Виходить, що в нас перед законом всі рівні, але дехто все-таки рівніший». Водночас офіційні ресурси Помісних Православних Церков в унісон засудили дії праворадикалів з представниками розколу, назвавши філаретівців «заблукалими братами».

Попри такі дискримінаційні дії влади та радикалів, віруючі села Катеринівка вирішили будувати свій храм. Однак, беручи до уваги безкарність та сприяння представникам «Київського патріархату», виникають закономірні побоювання. Адже немає гарантії того, що новий храм не буде захоплений за допомогою військових батальйонів.

Угринів

Захоплення храму  у селі Угринів, що на Волині, кардинально відрізняється від попереднього випадку. Справа в тому, що місцевий підприємець та депутат Волинської обласної ради Андрій Турак вирішив, що місцевий Хресто-Воздвиженський храм повинен перейти до «Київського патріархату». Щодо причин такого рішення виникає чимало запитань. Сам пан Турак до моменту захоплення, 10 вересня 2014 року, аж ніяк не позиціонував себе віруючим. Його не бачили в храмі, він абсолютно не мав ніякого відношення до місцевої громади. Та, попри це, саме він став ініціатором та головним куратором захоплення храму. Цій події передував «демократичний» референдум, в якому жителі села повинні були визначитися з якою конфесією вони себе позиціонують – з «Київським патріархатом», чи, як було вказано у бюлетні, з «Московською Церквою». Думаю, усю легітимність таких заходів ви розумієте.

Варто також зауважити, що в Угринові більша частина села працює в Андрія Турака, тому ніякого спротиву вони не могли вчинити. А зважаючи на сучасну економічну ситуацію в державі, мало віриться, що хтось буде вступати в полеміку з місцевим «князьком», від якого залежить матеріальна сторона жителів села.

Пізніше, знову ж не без участі пана Турака, було організовано серію позовів у суди різних інстанцій з метою виселити місцевого священика Ростислава Сапожника з родиною з церковного будинку. Підтекст зрозумілий, адже саме будівля отця Ростислава не тільки є помешканням, а й виконує обов`язки тимчасового храму, в якому збираються жителі, вірні канонічній Церкві.

Не так давно з іменем Турака були пов`язані події у селі Михлин, що також на Волині. Адже за допомогою даного підприємця представники «Київського патріархату» хотіли вчинити провокаційні дії відносно конфесійної приналежності місцевої громади, однак на зборах громади 110 жителів проголосували за перебування у складі канонічної Церкви.

Колосова

Ситуація у селі Колосова Кременецького району Тернопільської області теж була спровокована діями голови ОДА Степана Барни. А сааме, 28 серпня на свято Успіння Богородиці керівництвом Тернопільської ОДА підписано розпорядження про внесення змін до статуту громади УПЦ на честь апостола Іоанна Богослова у вищезгаданому населеному пункті . Згідно цього рішення, релігійна громад УПЦ змінює конфесію і перетворюється в громаду УПЦ КП. Таким чином, метою чиновників було не створення окремої релігійної громади «Київського патріархату», а ліквідування діючої УПЦ. Цьому рішенню передувала ціла передісторію з залякуваннями віруючих канонічної Церкви бійцями «Правого сектору», різними цькуваннями на політичній основі. Не цуралися навіть бойових собак використовувати задля «діалогу». Пізніше Кременецький районний суд задовольнив позов православної громади УПЦ села Колосова щодо нелегітимності зборів, згідно яких, голова ОДА пан Барна зареєстрував общину КП, відповідно і рішення голови ОДА втратило юридичну правомочність. Однак це не завадило праворадикалам з «Правого сектору» та ВО «Тризуб» імені Степана Бандери 10 червня 2016 року увірватися у храм та, як вони свідчать, «допомогти общині Київського патріархату».

Знову дії так званих «патріотів» залишилися без уваги правоохоронних органів та представників влади. Православна громада залишилася без свого храму, на яке безпосередньо має законне юридичне та й моральне право. Адже у 90-х віруючі УПЦ своїми зусиллями та стараннями зводили храм в честь апостола Іоанна Богослова, а сьогодні змушені молитися у тимчасовому приміщенні, оскільки, як виявляється, закон в Україні прописаний лише для однієї когорти суспільства, яка, як ми бачимо, не цурається сили та насилля задля своїх «патріотичних цілей».

Кути

І знову Тернопільщина. Цього разу лихо не оминуло село Кути, що в Шумському районі. Історія і справді доволі екстравагантна. А все розпочалося з того, що влітку 2015 року виникла ідея у одного місцевого жителя, котрий балотувався до органів місцевого самоврядування, за допомогою так званої «патріотичної акції», заробити дивіденди на майбутніх виборах. За вивіскою збирання голосів щодо проведення богослужіння українською мовою канонічною Церквою, він, як виявилося, обманював жителів села. А згодом на основі даних підписів, оманою,  створилася громада «Київського патріархату».

Так, 13 грудня 2015 року представники КП зробили спробу увірватися у храм на честь праведної Анни поки ще звершувалося богослужіня, і під гаслами «ми вам влаштуємо другу Катеринівку»  хотіли захопити культову споруду.

Подібні дії відбувалися і надалі, а 14 вересня 2016 року представники «Правого сектору» позрізали замки і увірвалися у храм. Що прикро, навіть запустили собак. А згодом браму на церковному подвір`ї перефарбували у синьо-жовті кольори. Напевно, це певною мірою свідчить про духовний рівень представників розколу та військових формувань.

7 грудня 2016 року Вищий господарський суд України скасував рішення попередніх судових інстанцій, які були на користь «Київського патріархату», і підтвердив право власності на храм общини Української Православної Церкви.

А в цей час віруючі канонічної Церкви моляться в пристосованому тимчасовому приміщенні. І знову ж, маючи усі документи на храм та чисто людське право молитися у своєму законному храмі, побудований у 90-х роках прихожанами УПЦ, громада змушена перебувати, грубо кажучи, на вулиці.

Малі Дмитровичі

23 серпня 2015 року Свято-Володимирський храм УПЦ у селі Малі Дмитровичі, що на Київщині, був захоплений невідомими, які назвали себе представниками Обухівської самооборони.

Зі слів настоятеля місцевого храму отця Венедикта (Литвиненка), силовій акцій передували збори села, на яких обговорювали питання відкриття нової громади Київського патріархату. Як наслідок, представники розколу інтерпретували збори як зміну юрисдикції місцевої громади УПЦ. Хоча оригінали протоколів відмовилися показувати. Швидше за все, відбулися збори не релігійної громади, а сільської.

Виявилося, що під протоколами стоять підписи осіб, які не мають відношення до даного населеного пункту, хтось без прописки, хтось взагалі без паспортних даних. Саме приміщення громади, яка була створена у 2006 році, ремонтували у своїй більшості віруючі УПЦ. Також левову частину церковних приладь священик придбав за власний кошт, а дещо подарував спочилий митрополит Володимир (Сабодан).

Саме захоплення відбулося за допомогою «Правого сектору» та батальйону «Айдар». Знову ж таки, досить активно себе позиціонували деякі особи, зокрема депутат районної ради Юрій Гарнеда. Виявляється, захопленням храмів під ширмою «патріотизму» дає певні дивіденди у політичній діяльності. На превеликий жаль, такі технології є доволі зручними для розкручування власного іміджу.

Це лише найбільш «кричущі» випадки. Взагалі представниками розколу та військовими формуваннями на кшталт «Правого сектору», батальйонів «Айдар», «Тернопіль» та інших, було захоплено близько сорока храмів Української Православної Церкви. Як зазначає лідер українських розкольників Філарет (Денисенко), «Київський патріархат збільшується». Важко не погодитися, але відбувається це за допомогою насилля, крові та кийків. Тому виникає закономірне питання: «а кому така помісність потрібна?».

 Марк Авраменко