Як кажуть, Бог палкою не б’є, але кожен, хто чинить беззаконня, підлість та сіє ворожнечу, знаходить свою «нагороду».
Ось і польські католики, котрі так щиро сіяли ворожнечу в Білорусі і вже потирали руки в надії захопити чужі території та окатоличити цю країну, раптом самі на собі відчули, що таке ненависть народу, котру вони сіяли в Білорусі.
У відповідь на прокатолицький закон, котрий посилює заборони на аборт в Польщі, безліч жителів цієї країни вийшли на протести, католицькі храми розписані лайливими словами, а протести відбуваються навіть усередині храмів.
А що там розповідали польські біскупи та ксьондзи у Білорусі? Га? Ми, мовляв, не можемо спокійно дивитись на несправедливість і тому змушені виходити на протест? Ну кушайте тоді повною ложкою, не соромтеся. Я так розумію, що за логікою речей, польські клірики тепер, як борці за демократію та права народу, мають підтримати ці акції протесту – адже не можна дивитись на несправедливість, що когось змушують робити те, чого він не хоче – адже це диктатура, проти котрої ви вчили скакати людей в Білорусі на майдані!
Це так мило… спочатку Католицька церква прогнула владу, щоб прийняли посилення заборони абортів. Потім люди почали обурюватись і говорити, що це тиранія, і почали виступати проти ксьондзів і протестувати у храмів. А потім ті ж самі ксьондзи сказали, що «наші храми треба захищати!».
Що ми маємо у підсумку?
Ксьондзи, не вміючи донести до людей важливість збереження чийогось життя і не відшукавши способів для мотивації, щоб жінки не робили аборт, вирішили тупо їх примусити народжувати, навіть якщо вони не хочуть. Тобто вирішили силоміць примусити якихось людей робити речі, противні волі цих людей. Ще простіше: вирішили, що насилля над вільною свободою людини, котру йому дав Бог – це прийнятний спосіб дій у цьому світі.
І насправді це прослідковується у всьому. При декларації думок «свобода – це наша релігія» вони, по суті, воюють за принципом «за нашу, але не вашу свободу». Тобто щоб їм можна було все, а опонентам їхніх думок – нічого. Саме так, наприклад, було і з майданом, де всі ці гасла про свободу, боротьбу з тиранією тощо лунали цілком відчутно. А чим закінчилось? Вороги майдану були оголошені ворогами народу. От і вся сутність католицької боротьби за свободу – це прагнення підвищити свої права та утиснути права інших. І це вже давно відпрацьована технологія, котра глибоко інтегрована в життя Католицької церкви. Тому ми й бачимо, що разом з діяльністю католицьких ксьондзів у різні країни приходять розділення та ворожнеча.
Ось і нині результатом їхньої діяльності стало розділення суспільства і ворожнеча. Лишилося за дужками лише питання: а кому служать такі клірики, котрі замість любові, доброти та милосердя несуть у суспільство злобу, протистояння та розділення?
Facebook, Олександр Вознесенський
фото ВВС