Коронавірус як імпульс до посилення релігійного синкретизму

Епопея з вірусом породжує не лише нові виклики у вигляді спроб запровадити практику «онлайн-церкви з онлайн-причастям», але й поглиблює старі проблеми.

Передусім йдеться про прискорення та поглиблення процесу релігійного синкретизму.

Адже ситуація, що склалася, створює для цього всі необхідні умови. Під егідою «боротьби з вірусом», «турботою про здоров’я всіх і всього», «необхідності об’єднання духовних зусиль в епоху страшної хвороби» можна набагато більш сміливо та відкрито йти на відверте співслужіння з представниками інших релігій. З боку далеких від віри людей це буде навіть виглядати «шляхетно та мило». Що ж стосується нібито церковного середовища, то, зі зрозумілих причин, такі кроки отримають активну підтримку ліберального табору, а також частини вірян, для котрих канони – це вже пережиток минулого, а піклування про «всезагальне благо людства» – ознака сучасності та змістовності релігійної структури.

Більше того, для прихильників «єдиної релігії» це ще й додаткова можливість надати пришвидшення процесам маргіналізації «консерваторів», котрих можна буде вчергове виставити мракобісами та противниками «проявами справжньої любові до ближніх».

При цьому для багатьох не є секретом, що у подібних процесах давно й активно беруть участь представники РКЦ. І це привід для РПЦ ще раз задуматись щодо того, а куди її може завести доріжка стратегічного союзу із Ватиканом…

На фото:

Спільна молитва про завершення пандемії представників Духовного управління мусульман України «Умма», РКЦ, «ПЦУ», УГКЦ, ААЦ, ХВЄ.

(Запоріжжя 14 травня 2020 року, в Санктуарії Бога Отця Милосердного).

Правблог

Схожі публікації