Київський патріархат як один із ключових рупорів войовничого радикалізму

Останнім часом все частіше зустрічаються прояви «екстремістського» радикалізму зі сторони провідних релігійних течій в Україні. Вартою уваги є тісна співпраця «Київського патріархату» та УГКЦ з провідними націоналістичними угрупуваннями, на зразок «Правого сектору», батальйонів «Айдар», «Торнадо». На жаль, такий синтез двох організацій зі схожою ідеологією націоналізму породив релігійні сутички серед віруючого населення. Все частішими стали заклики щодо насилля, агресії в бік віруючих канонічної Церкви. До того ж вони часто матеріалізуються на практиці.

Десятки захоплених храмів, сотні образливих «меседжів» в адресу священнослужителів УПЦ – це лише малий відсоток того, що ми спостерігаємо сьогодні. Виникає думка, що кровопролиття на Сході України вигідне для радикальних релігійних течій, а особливо для таких як «Київський патріархат» і УГКЦ. 

В період гласності, коли пострадянські республіки почули легкий «демократичний вітер», національний радикалізм особливо яскраво відродився на Західній Україні. Тоді уніати і нова формація «автокефалів» дуже гостро виступили проти РПЦ, яку звинувачували в усіх смертних гріхах. І картина була такою ж: захоплення храмів, силові сутички з духовенством, ворожа риторика. 

В кінці 80-х років минулого століття, патріарший екзарх України митрополит Філарет, як «вірний син» канонічного порядку та легітимний єпископ закликав в дусі християнського вчення до проявів любові та мирного врегулювання непорозумінь: «І. Ф. Драч називає Руську Православну Церкву, в канонічній єдності з якою перебуває й Українська Православна Церква, «шовіністичною, централістською» і говорить, нібито вона проводить «лінію ножів» і що саме з цих міркувань «Рух», «Меморіал», «Зелений світ», європейські товариства і навіть партійні органи мусять пильно стежити за Православною Церквою, щоб, як я зрозумів Івана Федоровича, уникнути у майбутньому війни між самими українцями. Подібні звинувачення Руської Православної Церкви у погромних настроях, проповіді національної винятковості одних націй і цькування інших, крім того, що нагадують про методи недавньої войовничої атеїстичної пропаганди, дуже ображають православних як у нашій країні, так і за кордоном, а також можуть викликати подальше розпалення ворожнечі між людьми на релігійному ґрунті». Ну хто б міг в той час подумати, що слова тодішнього Екзарха України через декілька років стануть аналогічними його попереднику Івану Драчу?

Сьогодні представники «Київського патріархату» зайшли ще далі. Вони відкрито сповідують агресію по відношенню до інших. Більше того, деякі «єпископи» КП в руках зі зброєю заставляють відстоювати свої інтереси як у випадку з преосвященним Кирилом, єпископом Ужгородським і Закарпатським.

У «виправдання» «владика» «Київського патріархату» пояснив, що «став воїном Христа» і «особисто “послав” нелюдам Путіна декілька боєкомплектів, як кару за окупацію української землі». Звичайно, такі дії не залишилися без уваги керівництва УПЦ КП, однак це дуже яскраво демонструє ідеологічний світогляд більшої частини духовенства з «національної церкви».

Ще б пак! Окремі єпископи вказаної релігійної структури працюють духівниками різноманітних об`єднань радикально-націоналістичного спрямування. До прикладу, уваги засулговує співпраця «митрополита» Черкаського Іоанна з радикалами «Правого сектору». До угоди, яка була підписана вищезгаданим єпископом з представником ПС Василем Лабайчуком, безумовно додаються неформальні пункти домовленості. А саме: силовий фактор у «добровільному переході» общини у «Київський патріархат». Пан Лабайчук, більш відомий як «друже Кривозуб», уже неодноразово брав участь у силових конфліктах на Тернопільщині, вихідцем якої він є. До слова, під час подій у Колосовій саме «друже Кривозуб» заявив, що, якщо влада не прийме правильного рішення відносно «Київського патріархату», то храм просто заберуть силою. 

Вищезгаданий «ієрарх» також є куратором в співпраці зі скандальним сайтом «Миротворець», який з 2014 року публікує дані тисяч громадян України, які, з їхньої точки зору, сприяють тероризму на Сході. Однак подібні заяви – це популізм, адже зі слів ООН, представникам української влади варто напряму зайнятися діяльністю подібного інтернет-ресурсу. Щоб зрозуміти, чим насправді займається сайт «Миротворець», варто згадати окремі заяви. Нещодавно цей медіа-портал пов`язав смерть російської актриси Віри Глаголєвої з ймовірною підтримкою тероризму на Сході України. Як відомо. «Миротворець» відніс Глаголєву у так зване «чистилище» після подій 2014 року, і пов`язав її хворобу з перетином кордону України. Як зазначено на сайті, усіх, хто підтримує «російську агресію», чекає доля у «чистилищі»: «Ви все ще не вірите в те, що підтримка російської агресії і потрапляння в “Чистилище” це перший крок до важкої і болісної смерті? Вам мало прикладів? Запитайте у Задорнова і Кобзона». Про яке «чистилище» йде мова, важко сказати, однак з заяви у пості можна припустити, що мається на увазі щось на зразок «чистилища» з католицької богословської термінології, адже «неугодних» чекають муки. Владика Іоанн (Яременко) в свою чергу освятив ікону «Всевидяче око Боже» для сайту «Миротворець». Звертаючись до колективу центру інтернет-ресурсу 15 серпня цього ж року, митрополит Іоанн відзначив, що «коли ми освятили образ «Всевидячого Ока Божого», то по нашій вірі і по Божественній благодаті цей образ отримав такі властивості, що наша молитва буде почута Богом, і ми отримуємо від Бога зміцнення у вірі, з’ясування і відповіді на внутрішні і зовнішні потреби, які у нас з’являються».

Сам Філарет від підлеглих далеко не відійшов. Не так давно, у січні цього року, «патріарх» публічно побажав «швидкого виходу на волю» представникам скандального батальйону «Торнадо», бійців якого звинувачують у зґвалтуваннях, вбивствах, пограбуваннях. Філарет порівняв бійців з останнім кошовим Запорізької Січі, а нині канонізованим Петром Калнишевським: «Будемо молитися, щоб Господь всемогутній визволив їх (бійців Торнадо – ред.) … Вони сидять так само за Україну, як Петро Калнишевський».

Варто згадати думку лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока, озвучену ним ще у 2015 році під час відвідин резиденції «патріарха» Філарета на Пушкінській. Лідер націоналістичної організації вказав на вплив «патріарха» на населення України і підкреслив його значущу роль: «…хотіли б вклонитися до ваших ніг ( мається на увазі «патріарх» Філарет – ред.), подякувати що Україна має такого патріарха, духовного лідера, який сьогодні стає політичним лідером…». Також лідер ВО «Свобода» заявив про прихильність до «Єдиної Помісної Церкви». Щоправда, не вказавши, з яким центром.  Як відомо, більшість свободівців, як і сам Олег Тягнибок, є уніатами. Тому скоріше за все, з центром у Ватикані. Відводячи при цьому «патріарху» фіктивна роль – нагнітання ситуації в суспільстві та силові захоплення храмів УПЦ. До речі, деякі священики «Київського патріархату», як у випадку з «отцем» Віталієм Собком у Луцьку, є депутатами в місцевих радах від політичного об`єднання «Свобода».

Подібна співпраця «Київського патріархату» і радикалів не є чимось новим. Безумовно, кожен із гравців переслідує свої цілі: комусь потрібна підтримка у політичному полі, іншим – силова, при захопленні храмів та так званому «кришуванні». Однак в усіх випадках зрозуміло, що нічого євангельського там не було і немає.

Марк Авраменко