«Киевский патриархат» не имеет каноничности, и она ему не нужна, – Зоря

Представитель «Киевского патриархата» Евстратий Зоря объяснил, что понятие каноничности не имеет никакого значения для их структуры. В программе для Радио Мария Зоря рассказывал о проблемах признания УПЦ КП как автокефалии Вселенским Патриархатом и перспективу создания в Украине единой поместной Церкви, рассказывает Slovo Today.

«Речи о каноничности для УПЦ КП – даже не стоит. Просто не считаем нужным об этом говорить. Для нас само понятие каноническая, или неканоническая Церковь звучит абсурдно! Как может быть Церковь – незаконной? либо это Церковь, либо нет», – громко заявил пресс-секретарь УПЦ КП.

Он также пояснил, что поскольку УПЦ КП не отличается от полноты Православной Церкви, то им все же должны дать автокефалию: «Мы говорим о признании автокефалии украинской церкви! Всякое признание зависит от тех, кто признает. Сейчас – все документы, для этого нужные – переданы нами Вселенскому Патриарху, и Константинопольской Матери Церкви. От них ожидаем решения. С другой стороны, есть Московская Патриархия, которая с 1991 года рассматривает просьбу признать автокефалию нашей Церкви, и рассматривает в не совсем положительном русле, но формально она должна дать ответ на этот вопрос. Но если бы мы только надеялись на внешние центры православные, что они нас признают, как автокефалию, и тогда мы заживем хорошо и счастливо – это был бы ложный путь. Самое главное – это то, что мы как Церковь живем, растем, признаем идентифицируя себя догматическим учением, церковным порядком, каноническим устройством, и ни в чем не отличаемся от всей полноты всей Православной Церкви, и поэтому мы не видим оснований отказывать нам в достоинстве как Церкви, и Церкви Автокефальной».

  • Петро Киричевський

    Стосовно УПЦ КП є дуже хороше визначення. Це парасинагога або самочинне збіговисько – паралельна церковна спільнота, яка не робить хибних тверджень про віру, але відокремлена від законної церковної організації. Є поділом в Церкві, коли який-небудь з непокірних єпископів або пресвітерів, разом з простим народом, збирають окремі від Церкви молитовні зібрання, наприклад, коли духовна особа, заборонена в священнослужінні духовною владою, якій підлягає, і не бажає підкорятися їй, збере навколо себе інших, відокремиться від Вселенської Церкви і почне самочинно священнодіяти. Це стосукється Філарета, який був підлеглим РПЦ і потрапив під її суд. Один з трьох видів поділу в Церкві, поряд з єрессю і розколом. Поняття введене святителем Василем Великим в посланні до єпископа Амфілохія Іконійського, це послання потім було розділене на правила і увійшло до складу правил Православної Церкви. Вищеназване визначення парасинагоги Василя Великого говорить про тих духовних осіб, які обходять своїх законних єпископів і самочинно хочуть служити в Церкві, проти них видано було багато правил: це 31 правило святих апостол; 18 правило IV Вселенського собору; 31 правило VI Вселенського собору та інші.

  • Олег Давиденко

    дядько Іван біснується по-чорному…

  • Влад Степов

    Про Церковні правила мабуть і не чули чи що? Ми зовні як справжня Церква, давайте визнавайте нас… І це речник говорить… А те що вони заборонені, то й нічого страшного для них. – Тю, таке. Ми ж все одно не визнаємо анафеми. Давайте визнавайте нас як справжню церкву, чого тянете? Помішані та і все.