Драбинко, Європа і “Київський патріархат” – позиція з минулого

Як інформував офіційний інтернет-ресурс Київського патріархату: «4 листопада 2016 року на 67 році життя внаслідок хвороби упокоївся єпископ Херсонеський Хризостом, екзарх Київського Патріархату в Греції».Про цю особу ми вже писали у публікації «Пройдисвіти  в УПЦ КП. Епізод третій: Грецький Екзархат Філарета». В додаток до цього пропонуємо вашій увазі аналітичний матеріал диякона Олександра Драбинка, нині митрополита Української Православної Церкви, про «грецький екзархат» КП, постать покійного Хризостома та про явище «філаретівщини» в цілому.

«Зі схизмою до Європи?» Синод Елладської Православної Церкви про безчинства українських розкольників – диякон Олександр Драбинко, кандидат богослов`я

У травні 2005 р., «турботами» нині покійного «митрополита Рівненського і Острозького» Даниїла ( Чокалюк – авт.), «Київський Патріархат» підібрав ще одного пихатого міжнародного шукача почестей і «збагатів» цього разу на «патріаршого екзарха в Греції». Останній, вже у своєму слові при нареченні в єпископа,без найменшого збентеження заявив: «Сьогодні здійснюється моє велике бажання, щоб піднятися на високе служіння архієрейське, в сан єпископа»(1).

«Хіротонія» колишнього клірика Перістерійської Митрополії Елладської Православної Церкви архім. Хризостома (Бакомитроса) в «єпископа Херсонеського» відбулася 14 травня 2005 р., після якої на нього була покладена місія «бути посередником між Українською Православною Церквою Київського Патріархату і Церквами Сходу – тими Церквами, від яких ми чекаємо визнання Київського Патріархату як Помісної Православної Цекрви в Україні»(2), – такими словами «новорукоположеного» напучував «патріарх» Філарет. У свою чергу Хризостом дякував останньому як «єдиному з патріархів, який високо тримає чистоту віри святої і Священного Передання» і обіцяв «створити узи єдності між Церквами Київською і Елладською».

22 лютого 2006 р. в Афінах, у приміщенні Архієпископії ГПЦ відбулася зустріч посла України в Греції В. Цибуха з Предстоятелем Елладської Православної Церкви Архієпископом Христодулосом ( Параскеваідіс – авт.), в ході якої він «скаржився на наявність у ГПЦ серйозних претензій до УПЦ (КП) щодо процедури призначення цією Церквою свого екзарха в Греції». Як з`ясувалося, «Філарет надіслав Христодулосу рекомендаційного листа щодо свого екзарха в Греції Хризостома, який був відлучений від священнослужіння і в найближчому майбутньому постане перед грецьким церковним судом». Вважаючи це проявом неповаги з боку УПЦ (КП) і користуючись нагодою зустрічі з послом України, грецька сторона визнала необхідним довести свою позицію із цього приводу до відома представників української влади (3). Позиція ж ця була висловлена в Заяві  Священного Синоду Елладської Православної Церкви від 24 лютого 2006 р.:

Відповідь на лист від 14 лютого цього року «про обрання, хіротонію і розміщення в Афінах екзарха», надісланий схизматичним угрупованням в Україні, яке називає себе «Київським Патріархатом».

Цим листом доводимо до вашого відома, що Свята Автокефальна Елладська Православна Апостольська Церква, так само як і решта Помісних Православних Церков, з якими вона перебуває в Євхаристичному спілкуванні, ніколи не визнавала існування в Україні автокефального Православного Патріархату, зокрема й так званого «Київського Патріархату».

У випадку так званого «Київського Патріархату» є й причини серйозних канонічних порушень, тобто зневага і порушення священних канонів, що не залишає, на жаль, надії на виправлення і відновлення, принаймні в найближчому майбутньому, канонічності і єдності православних братів в Україні.

Стежачи за великою увагою, починаючи з 1990 року, за подіями, що відбуваються в середовищі православних братів в Україні, на жаль, аж до сьогоднішнього дня, з болем в душі ми дізнаємося про розділення, про відмову підпорядковуватися канонічній Церкві деяких груп і створення ними особливої релігійної спільноти на основі національних міркувань, егоїзму й марнославства.

Усім відомо, що немає більшого гріха після хули на Святого Духа, як про те говорить і свт. Іоанн Златоуст, аніж гріх розділення Церкви, оскільки ті, хто розділяє Церкву, розділяють Тіло Христове (13, 14 і 15 канони Першого і Другого Собору).

Можливо, хтось скаже, що й у минулому бували випадки, коли братні Православні Церкви опинялися в стані схизми, як колись це трапилося з Болгарською і нашою Елладською Церквами.

Ці схизми, що сталися з різних причин і за різних обставин, були легко подолані, оскільки ієрархія, клір і благочестивий народ залишилися непричетними до інших канонічних порушень і не прийняли в лоно Церкви позбавлених влади кліриків інших Церков, і тим більше – анафематствуваних.

У випадку України відомо, що самопроголошений і самозваний «Київський Патріархат» очолює колишній ієрарх братньої Руської Православної Церкви, яка позбавила його сану за вчинені ним порушення, за які, згідно зі священними канонами, встановлено позбавлення сану. Більш того, він прилучився до угрупування схизматиків в Україні. Після проголошення цього угрупування за його ж ініціативою, «Київським Патріархатом», за оману народу і спробу затвердження схизми Свята Руська Православна Церква, зважаючи на його нерозкаяння, задля захисту православних в Україні, була змушена його анафематствувати.

Можливо, відлучений колишній ієрарх, про якого йде мова, стверджуватиме, що з ним вчинили несправедливо і він незаслужено зазнав такого суворого покарання від своєї Матері Церкви. Було б розумно, якби він спрямував зусилля стосовно власного виправдання і визнання свого сану до Церкви, до якої він належав.

На жаль, ми всі – свідки того, що він вважав за краще утворити особливу релігійну схизматичну спільноту, яку й очолив, прагнучи отримати визнання українського народу, нехтуючи думкою решти Православних Церков про його дії, нібито це питання взагалі їх не стосувалося.

Сьогодні він адресує листи до Елладської Православної Церкви і, можливо, інших канонічних Православних Церков, вважаючи, що так званий «Київський Патріархат», який він сам, своєю волею, всупереч канонам створив, буде визнано нами разом з іншими Православними канонічними Патріархатами, або сподіваючись, що колись ми будемо змушені визнати таке «церковне» схизматичне і антиканонічне утворення.

Наслідком хворобливого і абсолютно хибного його мислення було і створення ним так званого «екзархату» самозваного «Київського Патріархату» в Афінах, з призначенням «екзарха» – позбавленого влади клірика Елладської Церкви, якого він «рукоположив» у «єпископи».

Це антиканонічне і кричуще діяння залишилося тоді в таємниці, і Священний Синод Елладської Православної Церкви довідався про існування такого «екзарха» на прийомі, організованому в Афінах Українським посольством з нагоди Дня Незалежності України, на який він був спеціально запрошений.

Наша Свята Церква негайно висловила свій протест і листом  свого Предстоятеля Блаженнішого Архієпископа Афінського і всієї Еллади Христодулоса до Його превосходительства посла України сповістила, що, якщо ця особа в майбутньому буде запрошена на прийоми, організовані Українським посольством, Елладська Церква на них не буде присутня.

Нині, після раптової смерті схизматичного «екзарха», нас офіційно повідомляють листом глави групи схизматиків так званого «Київського Патріархату» про те, що архімандрита Хризостома (Бакомитроса), клірика Священної Перістерійської Митрополії Елладської Церкви, який перебуває на покої, обрано і «рукоположено в єпископи Херсонеські», якого і послано «екзархом» до Афін, а також «по-братньому просять нашого Блаженнішого Предстоятеля надавати йому всіляку допомогу у виконанні ним своєї місії»

Це останнє діяння було розцінено нами як зухвалий виклик, про що ми, звичайно ж, повідомимо всі братські Православні Церкви.

Висловлюючи жаль з приводу сумного розвитку справ серед православних в Україні, ми з болем і праведним обуренням змушені заявити:

За такого становища і за таких умов не є можливим визнання Елладською Церквою самозваного «Київського Патріархату».

Ми не визнаємо наявність архієрейського сану в пана Хризостома (Бакомитроса), який був «рукоположений» позбавленим влади колишнім ієрархом, і всі його священнодійства, як і інші дії в сані «архієрея», вважаємо неправочинними й безпідставними.

Ми не визнаємо «екзарха» «Київського Патріархату» в Афінах, а також права «Патріархатом» створювати подібні «екзархати».

Навіть коли б ми визнали самозваний «Київський Патріархат», такий спосіб створення ним «екзархату» всередині юрисдикції Елладської Церкви є явним церковним вторгненням в чужу церковну юрисдикцію. Лист глави схизматичного в Україні «Київського Патріархату» є достатнім доказом канонічного переступу архімандрита Хризостома (Бакомитроса), яке виражене співпрацею зі схизматиками, і нашим Синодальним Судом його буде покарано згідно зі священними канонами. Священний Синод Елладської Церкви заявить продану дію до Міністерства освіти і релігій Грецької держави і зажадає від нього, щоб було вжито відповідних заходів. Священний Синод утримується визначити свою позицію стосовно будь-якої політичної або церковної особи, яка підтримуватиме діяльність в Афінах кого-небудь зі схизматичного угрупування самозваного «Київського Патріархату»(4).

Диякон Олександр Драбинко

  1. Слово при нареченніархім. Хризостома (Бакомитроса) в єпископа Херсонеського. Цит. по: «Єдність – у християнській любові» //Прес-служба Київської патріархії. 24.05.2005.
  2. Слово Патріарха Київського Філарета при врученні жезла новопоставленному єп. Херсонеському Хризостому. Цит. по: «Єдність – у християнській любові» //Прес-служба Київської патріархії. 24.05.2005.
  3. Лист посла України в Грецькій Республіці В.Цибуха Предстоятелю УПЦ, Митрополиту Київському и всієї України Володимиру від 26.02.2006, №6125 //Архів канцеляріїКиївськой Митрополії.
  4. Заява Священного Синоду Елладської Православної Церкви від 24.02.2006. Прот.975., вип.557//Архів канцелярії Київської Митрополії.

Церковна газета №4 (150),березень 2006.

Схожі публікації