Оглядачка ПЦУ Тетяна Деркач припускає, що результат парламентських виборів у Чорногорії, на котрих православній опозиції вдалося усунути від влади безроздільно керуючого владою майже тридцять років Міло Джукановича, не є таким «тріумфальним», як це має бути в її уявленні. Зокрема, Деркач апелює до того, що державний апарат нової влади не декларує різкого розвороту в політичному розвитку країни. Чому він, у її баченні, мав відбутись, лишається неясним.
«Залишки надій на тріумф СПЦ можуть розтанути у процесі прийняття законів про походження власності та люстрації. Навіть якщо Сербському патріархату залишать право володіння старими храмами, то йому доведеться нарівні з усіма доводити законність походження численних самобудів пізнішого часу. Але якщо СПЦ не отримає своє, то доля невизнаної автокефальної Чорногорської православної церкви є ще більш туманною. Чи не очікує на неї помста з боку СПЦ?», – занепокоєна оглядачка.
«Як відомо, Сербський патріархат категорично відмовляється проходити процедуру реєстрації у Чорногорії, наполягаючи на тому, що він перебуває у Чорногорії «історично», тобто ще до створення держави», – також заявляє Деркач.
Нагадаємо, у травні 2020 року Чорногорсько-Приморська митрополія СПЦ опублікувала комюніке, в котрому зазначалося, що уряд Чорногорії досі ігнорує рішення Асамблеї єпископів Сербської Православної Церкви від 26 травня 2006 року, яким з нагоди проголошення незалежності Чорногорії (21 травня) створена єпископська рада Православної Церкви Чорногорії з чотирма єпархіями, діючими в нинішніх кордонах країни, на чолі з архієпископом Цетіньє і митрополитом Чорногорії.
Це рішення було офіційно передано єпископами президенту Чорногорії пану Вуяновичу в той час, що було підтверджено актом, спрямованим в 2012 році міністру внутрішніх справ Івану Брайовічу (в даний час очільник парламенту). Однак протягом усіх цих років Церква піддавалася дискримінації і звинувачувалася в відмові від реєстрації в державі, в той час як застосування несправедливого нового закону ще більше її дискримінує.