Денисенко проти того, аби в “Малій Софії” служила ще й УГКЦ

Черговий приклад життя за подвійними стандартами продемонстрували в “Київському патріархаті”. Цього разу відзначився особисто лідер УПЦ КП – Філарет (Денисенко). Головний розкольник України висловив протест проти ідеї почергових богослужінь очолюваної ним організації з українською греко-католицькою церквою. Про це повідомляє ряд українських ЗМІ.

Як стало відомо, нещодавно представники УГКЦ звернулись до Міністерства культури України з проханням про надання дозволу на почергові богослужіння в храмі так званої “Малої Софії” при заповіднику “Софія Київська”. Греко-католики хотіли ділити храм з УПЦ КП, яка протягом року, з подачі чинної влади, “господарює” в “Софії Київській”. Однак першим, хто висловив протест проти подібної ідеї, став “патріарх” Філарет. Свою позицію він виклав в офіційному листі.

“Щодо питання можливості проведення у храмі святого благовірного князя Ярослава Мудрого – Малій (Теплій) Софії почергових богослужінь з громадою Української Греко-Католицької Церкви повідомляємо, що у розмовах з Патріархом це питання порушував Блаженніший Верховний Архієпископ Святослав (Шевчук), глава УГКЦ.

Вказаний храм ніколи не належав до юрисдикції УГКЦ і богослужіння в ньому цією Церквою ніколи не звершувалися. Порушення питання про встановлення таких почергових богослужінь неминуче приведе до порушення аналогічних питаннь щодо почергового богослужіння громад Київського Патріархату та УГКЦ як в храмах, які належать громадам Київського Патріархату, так і в храмах, які належать громадам УГКЦ, зокрема у Соборі святого Юра у Львові та в інших визначних храмах, де в різні історичні періоди звершували богослужіння і православні громади, і греко-католицькі.

Зважаючи на те, що УГКЦ має в Києві власний величний кафедральний собор, а також враховуючи всю складність питання почергових богослужінь між православними та греко-католицькими громадами, у яке вплетені болючі для обох сторін спогади з минулого – вважаємо за краще зберегти порядок звершення богослужінь у храмі святого благовірного князя Ярослава Мудрого – Малій (Теплій) Софії, який встановлено на даний час та не вносити до нього змін”, – йдеться у листі Філарета до Міністра культури України Євгена Онищука.

Про що свідчить ця ситуація? По-перше, про те, що бумеранг, який два роки тому “Київський патріархат” запустив в бік УПЦ, повернувся до цієї конфесії, вдаривши не по потилиці, а просто в лоб. Всі добре пам’ятають, як в УПЦ КП постійно схиляли до почергових богослужінь з УПЦ. Саме цей варіант в “Київському патріархаті” вважали одним з найоптимальнішим для вирішення міжконфесійних конфліктів. Однак, коли з подібною ідеєю звернулись до самої УПЦ КП, до цього вони виявились не готові. Жити за принципом «спочатку ми їмо твоє, а потім – кожен своє» філаретівцям не вдалося.

По-друге, в УПЦ КП не остаточно втратили глузд, оскільки виявили повне небажання тісного спілкування з греко-католиками. Але навряд чи їх це врятує від нового ворогу “Київського патріархату” в особі українських уніятів. Хоча не можна сказати, що Денисенко пішов на подібний крок заради збереження чистоти віри. “Київський патріархат” регулярно звершує спільні молебні з представниками УГКЦ. Причина подібних його дій полягає в банальному небажанні ділитись, хоча всіх інших в УПЦ КП схиляють до цього ледь не щодня. Чого лише вартують варварські дії філаретівців по відношенню до УПЦ та УАПЦ.

Третє і останнє, – старі образи Філарета однозначно завдають шкоди іміджу УПЦ КП та майбутньому цієї “церкви”. На фоні зростаючої активності УГКЦ та згасаючого ентузіазму Філарета можна припустити, що греко-католики, виявивши бажання почергових богослужінь в “Малій Софії” просто перевіряли на міцність нерви лідера “Київського патріархату”. Філарет перевірки не пройшов. Точніше сказати, він проявив схильність до паніки та слабкості. Денисенко будь-якими зусиллями намагається зберегти свій єдиний «успіх» за останні роки – право одноосібного служіння в “Малій Софії”. Погрози Філарета про кроки у відповідь у вигляді “почергових” богослужінь в соборі святого Юра у Львові – пряме тому підтвердження. Якщо прибрати всю дипломатичну ширму і сказати більш доступною мовою, Денисенко сказав: “Не лізьте! Інакше я вам пригадаю 90-ті”. 

Та якщо говорити відверто, то притензії греко-католиків на “Малу Софію” – абсолютно бутафорські. Вона їм не потрібна. Однак заява про бажання служити в одному з головних храмів країни свідчить про те, що УГКЦ починає «качати права». Багато хто навіть не помітив, як греко-католицизм перекочував з заходу України до столиці і навіть за Дніпро. Висловлюючи свою унікальність в питанні збереження чистоти віри, греко-католики натякають на те, що саме вони є лідерами українського… Православ’я!? Загалом, можна з впевненістю сказати, що на міжконфесійну арену виходить новий гравець, який може бути небезпечнішим за усіх попередніх.

Сергій Назарчук