В УГКЦ та ПЦУ триває скандал за храм у Харкові

Скандал навколо переходу Свято-Дмитрівського храму в Харкові до УГКЦ не стихає. Архієпископ Ігор Ісіченко був вельми стурбований колективним листом проти переходу Свято-Дмитрівського храму УАПЦ (о) до УГКЦ. “Брудний” лист, який підписали учасники Собору відродження Автокефальної церкви України Олександр Гудима та Олександр Ткачук, політв’язень Олесь Шевченко та екс-голова Ради у справах релігій при КМУ Арсен Зінченко, 9 вересня оприлюднила “Україна молода”.

Прихильники ПЦУ стверджують, що спірна культова будівля з 90-х років належала УАПЦ і тому зараз має бути в ПЦУ. Нібито владика Ігор імітував проведення загальних зборів Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ та наполягав на приєднанні до УГКЦ. Більш того, за їхніми словами, цей вибір ієрарха “опирається на обман, шахрайство і зраду своїх побратимів”, а його послідовники називаються не інакше як “іудиним плем’ям” або “купкою пройдисвітів”. І якщо на початку листа наголошується на важливості єдності українців, зокрема братніх стосунків між конфесіями, то перехід храму до УГКЦ автори звернення сприймають як прояв “вузьколобого конфесійного егоїзму” та “ворожий виклик” для усіх православних християн України. Також вони зазначають, що збудований у Харкові храм УГКЦ стоїть напівпорожнім, і ставлять запитання: “для чого вам ще й чуже майно, коли своєму не можете дати ради?”.

У відповідь, наступного дня, владика Ігор розмістив у своєму блозі статтю “Іродіяди від церковної політики” (це було як раз напередодні дня Усікновення голови Іоанна Хрестителя за юліанським календарем). У публікації згадується вбивство о. Олександра Меня, проводиться паралель між церковно-державними відносинами часів царя Ірода, сталінської диктатури та епохи гласности й перебудови. Архієпископ Ігор розписує, як “іродіяди з патріотичним іміджем на кшталт Арсена Зінченка” нищили “слабенький шанс на пошук альтернативної моделі устрою Церкви” в Україні – тобто УАПЦ, мається на увазі. Сказавши про “рейдерське захоплення” Патріархії УАПЦ 2005 року, він швиденько переходить до сучасності: “Томос, одержаний президентом Петром Порошенком 6 січня 2019 р., вони сприйняли за свою остаточну перемогу над прихильниками незалежної від держави Церкви”, – пише архієрей.

Звичайно, Харківсько-Полтавськую єпархію УАПЦ (о) владика Ігор вважає нонконформістською, а приєднання до УГКЦ пояснює тим, що, на переконання автокефалістів, УГКЦ “найбільш повно відповідає моделі вільної від державного управління Церкви київської традиції”.

Щодо ситуації навколо Свято-Дмитрівського храму, архієпископ Ігор нагадує, що склав повноваження єпархіального архієрея ще в березні 2020 р., і рішення про перехід до Харківського екзархату УГКЦ ухвалювались виключно самими громадами. “Це, однак, не вкладається в свідомості людей, здатних бачити у співвітчизниках лише маріонеток, що виконують чужу волю”, – пише він та зазначає, що серед критиків переходу “не виявилося нікого, хто б належав до Свято-Дмитрівської парафії або іншої громади УАПЦ”.

Телеграм-канал Churcher

Схожі публікації