Як з’ясувалося, саме «питання Катару» стало визначальним для Антіохійської Церкви у рішення їхати або не їхати до Йорданії.
Те, що для неї питання юрисдикції Катару є вкрай важливим, свідчить той факт, що це була одна з тих причин, через які Антіохія не поїхала на Критський Собору у 2016 році.
Головною умовою, котру висунув Антіохійський Патріархат, було рішення «катарського питання» ДО собору, оскільки участь у ньому передбачала обов’язкове євхаристичне спілкування. Тобто Антіохія спочатку хотіла вирішити питання зі спірними територіями, відновити євхаристичне спілкування з Єрусалимом і тільки потім взяти участь у соборі.
Ще під час підготовки до собору Антіохійська Церква неодноразово зверталась до Константинопольського Патріарха з проханням про посередництво. Однак Константинополь не вирішив проблемі та, на думку антіохійців, взагалі дистанціювався від цього питання. Чим викликав їхнє крайнє незадоволення:
«…якби Вселенський Патріарх присвятив себе рішенню антіохійської проблеми, він міг би показати себе насправді чесним посередником, а не просто представником грецьких Церков у православному світі. Частина довіри була втрачена після того, як Єрусалим дезавуював угоду, досягнуту в Афінах, а Константинополь ніяк на це не відреагував. Довіра зникала по мірі того, як Антіохія продовжувала наполягати, що катарська проблема має бути розв’язана до собору, а Константинополь відповідав – в останню мить, – що будуть створені комітети, котрі розглянуть це питання після собору».
У цьому контексті Антіохійська Церква залишилась вірною своїй логіці. І звинувачувати у цьому її складно. Хоча, на наш погляд, є суттєва різниця між Критським Собором та «братською зустріччю» в Аммані. Адже той самий Патріарх Антіохійський Іоанн прийняв свого часу запрошення глави Кіпрської Церкви Архієпископа Хризостома та брав участь у зустрічі чотирьох предстоятелів на Кіпрі у квітні 2019 року. Де, у тому числі, був присутній Єрусалимський Патріарх Феофіл.
Втім, як не парадоксально це прозвучить, відмова Антіохії від участі в Аммані дотична до зміцнення позиції УПЦ. Тому що ще раз наголошує на важливості поваги до канонічних кордонів інших Помісних Церков. А отже, Антіохійська Церква ніколи не визнає «ПЦУ» та підтримає будь-які пропозиції за підсумками наради в Аммані, направлені на відновлення справедливості.