Всеукраїнський Хресний хід за мир: постскриптум

Підійшов до завершення Всеукраїнський Хресний хід за мир, який організовувала Українська Православна Церква. Паломники, які виходили з Почаївської та Святогірської Лавр, об’єднались во єдино у місті Києві в переддень свята Хрещення Київської Русі.

Протягом майже місяця часу усі навколо спостерігали за Хресною ходою, оскільки їй було надано колосальної уваги з боку засобів масової інформації. Зазвичай ті новини, які повідомлялись різноманітними ЗМІ про це дійство, мали яскраво негативне забарвлення. Містилось чимало повідомлень про те, що в Хресній ході за мир йдуть провокатори, які готують ледь не терористичні акти в столиці. Але вся ця інформація, звісно ж, не підтвердилась. Наостанок, 27 липня на Володимирській гірці зібралось понад 80 тисяч чоловік, які засвідчили свою молитовну єдність в лоні канонічної Церкви.

Незважаючи на виключно мирний характер Всеукраїнської Хресної ходи, чим ближче процесія наближалась до Києва, тим більшим був спротив з боку не лише справжніх провокаторів, але й, як не прикро, чинної влади. Хотілось би окремо зауважити на деяких моментах, які відбувались під завісу ходи та після її завершення, адже саме вони красномовно свідчать про безліч цікавих речей, які багато хто або в упор не помічає, або бачить по-своєму.

«Міни», «гранати», «зброя»… та інші цікаві історії

Відверто неприємно здивував Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. Коли на початку Хресної ходи з’явились повідомлення, що органи безпеки та внутрішніх справ координуватимуть свої дії спільно з організаторами молитовної ходи на цей період, з’явилась слабка надія, що в Україні таки діятиме верховенство права. Однак чим ближче віряни підступали до Києва, тим більше «проблем» ввижалось очільнику і співробітникам МВС.

То «міни на дорозі», які чомусь не вибухали від руху автівок, то «заховані гранати»… Завершилось все тим, що Арсен Борисович заявив про терористичну загрозу, заборонивши ході рухатись Києвом. У зв’язку з цим західний і східний маршрути Всеукраїнської Хресної ходи за мир було серйозно редаговано, а подекуди — скорочено. Східний напрямок взагалі був змушений пересуватись від Борисполя автобусами.

Завершились ці «застережні міри» тим, що віруючим УПЦ влаштували перевірки, подібні тим, які відбуваються в аеропортах. Усіх бажаючих потрапити на Володимирську гірку пропускали лише через металодетектори, паралельно перевіряючи паспорти.

Всі ці обмеження, з якими стикнулись віруючі УПЦ, мали на меті створити атмосферу, на кшталт, «ви чужі в цій країні». Крім цього, «завдяки» таким драконівським мірам «безпеки», організатори намагались зменшити кількість учасників молебню біля пам’ятника князю Володимиру. Та незважаючи на всі приниження, яким піддавались віруючі люди, їм таки вдалось потрапити і на Володимирську гірку, і в Києво-Печерську Лавру.

Привернула до себе увагу також і повна відсутність в столиці радикалів, які «супроводжували» обидва напрямки Хресної ходи. Склалось враження, що всі вони були суворо попереджені про те, що провокації проти паломників в Києві — суворо заборонені. Це підтверджується також і словами очільника «ОУН» під Борисполем, де він сказав: «Хлопці, нам потрібна картинка, реально нападати ніхто не буде, поліція нас скрутить!»

Цей факт також вказує на те, що майже всі організації праворадикального толку знаходяться «під ковпаком» чинної влади. Хлопці відпрацьовують замовлення з високих кабінетів, за що їм дозволяють маленькі пустощі, наприклад, віддають під їхній контроль бурштинові копальні на заході України. Не дарма в ЗМІ час від часу з’являються повідомлення про те, що праворадикальні угрупування «кришують» бурштиновий бізнес.

Кругова порука влади і радикалів працювала проти Хресної ходи і в ті моменти, коли правоохоронці «не помічали» провокаційних та незаконних дій проти віруючих людей на шляху слідування. Подумайте тільки! Всю дорогу Хресний хід потерпав від нападок агресивних молодиків у балаклавах (які, між іншим також заборонені), а сил на створення провокацій в Києві їм не вистачило. Дуже слабо в це віриться.

Разом з цим, картинку показували не лише радикали, але і правоохоронці. Повна відсутність провокацій в столиці свідчить не про злагоджену роботу поліції і нацгвардії (хоча їхнього внеску в відносну стабільність дійства не можна відкидати чи применшувати), а створює потрібну картинку для Заходу, де не надто схвалюють порушення прав людей.

Проте в МВС вирішили взятись за церковний інформаційний ресурс – «Спілка православних журналістів». Зокрема радник Міністра Авакова Антон Геращенко припустив, що «СПЖ» причетна до розпалення міжконфесійної ворожнечі в Україні, тим самим давши команду «фас» спецслужбам. Дивно, що в міністерстві не помічають справжніх розпалювань релігійної війни, які можна легко відслідкувати в ЗМІ та на сторінках «активістів» – противників УПЦ в Facebook.

Дивний Президент

Гарант Конституції демонстративно проігнорував заходи УПЦ. Порошенко засвітився лише на наступний день після приходу в столицю майже стотисячної Хресної ходи. Перебуваючи 28 липня на Володимирській гірці, Порошенко вкотре говорив про недопустимість втручання інших країн у церковні справи України, при цьому закликаючи на допомогу Константинопольський патріархат з центром в Туреччині.

Демонстративне ігнорування Президентом більш ніж 80-титисячної Хресної ходи, організованої однією з найбільших Церков держави, свідчить, що Порошенко не планує дистанціюватись від піару на церковній темі. А отже, УПЦ продовжуватиме потерпати від правового свавілля в Україні.

Греки з нами

Незважаючи на всі казуси, які супроводжували Хресну ходу, були і приємні моменти, на яких варто зосередити особливу увагу. Зокрема, йдеться про візит представника Константинопольського патріархату — архієпископа Іова Гечі. В контексті Всеправославного собору, на який так покладали свої сподівання українські розкольники, приїзд на торжества Української Православної Церкви цієї особи є особливо важливим.

Фактично Фанар засвідчив, що в їхніх найближчих планах немає жодного місця визнанню «Київського патріархату». З цим, вочевидь, змирились і в УПЦ КП. Прес-секретар УПЦ КП Євстратій Зоря тільки в одному зі своїх коментарів у Facebook назвав автокефалію «Київського патріархату» фантазією, заявивши, що чутки про визнання українського розколу підігрівались на порожньому місці.

Вочевидь, на визначення Константинопольського патріархату щодо українського питання вплинув і сам Всеправославний собор, і Всеукраїнський Хресний хід за мир. Фанаріоти побачили реальну силу УПЦ і змінили свої погляди на ситуацію. Якщо вже в УПЦ КП говорять, що «все пропало», отже шансів їм справді не залишили.

Крім представника КПЦ, також були присутні ченці Святої Гори Афон, які мають чималу вагу в еллінському світі. Присутність афонітів співпала також і зі святкуванням 1000-ліття руського чернецтва на Святій Горі, тому в них був подвійний привід. Але головне те, що греки мали змогу побачити, що являє собою «Київський патріархат». Зробити це було нескладно, варто було лише порівняти.

Ні хвилини спокою

Всеукраїнський Хресний хід за мир завершився, і це дійство показало, як досить вірно підмітив керуючий справами УПЦ митрополит Антоній, що мир і Україна наразі дуже далекі. Хресна хода, яка відбулась незважаючи ні на що, навіть тепер викликає чимало критики на свою адресу.

Тепер УПЦ потрібно готуватись до чергової інформаційної атаки, яка вже розпочалась «з низів»: від диванних експертів, блогерів та навколоцерковних журналістів. Незважаючи на це, протягом останніх двох років УПЦ навчилась захищатись і доносити свою позицію, яка формується виключно на мирних засадах. Цьому став підтвердженням Хресний хід, це доводитиме і подальша робота Церкви в цьому напрямку.

СВЯТОСЛАВ ГАЛАН

Схожі публікації